Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 7 травня
На юдейське свято Пасхи Ісус вирушає до Єрусалима, до дому свого Отця. Вже, мабуть, укотре Христос бачить ту саму картину: храм перетворився на базар, став місцем обміну грошима та торгівлі худобою; він наповнений шумом, криком, ревом овець та волів. Кожен із присутніх хотів отримати певну вигоду: продавці та міняйли — вигідно продати свій товар та отримати прибуток; паломники, які приходили зі всієї Юдеї, — купити для жертвоприношення добру тварину за доступною ціною. Мабуть, ніхто не переймався таким виглядом храму; всі мали від цього певну користь.
Чи в атмосфері, яка панувала у храмі, можна було пережити зустріч із Господом? Чи був Господь для цих людей на першому місці? На це, мабуть, в більшості паломників вже не було ні часу, ні місця, ні постави серця. Основне завдання — принести жертву, виконати Старозавітні закони. Але чи Господу це було до вподоби? З поведінки Ісуса розуміємо, що ні. Цього разу Христос діє рішуче, впевнено та владно: зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав.
Апостол Павло пише Коринтянам: Хіба не знаєте, що ви — храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? (1Кор 3, 16). Наше тіло та наше серце є храмом Божим; і цей храм може бути дуже схожим до Єрусалимського храму перед святом Пасхи. Наше серце — це місце, де ми можемо пережити зустріч із Господом. Чим воно наповнене? Можливо, у ньому ще є багато непотребу та не залишається місця для Господа. Можливо, є дуже багато добрих справ та намірів, а для Бога, для особистої зустрічі вже не вистачає ні сил, ні часу. Можливо, те, що я роблю, так мене захоплює, я стаю настільки задоволеним собою та своїми ділами, служінням, що забуваю, для кого це все роблю. Можливо, я такий зосереджений на своїх недоліках, слабостях, помилках та їх виправленні, що не дозволяю зробити це Богові, не залишаю місця для Його милосердя…
Просімо в Господа світла побачити наше серце, зрозуміти, чим воно наповнене. Просімо про очищення та звільнення наших сердець від усього того, що робить їх тісними для Бога, що заважає пережити зустріч із Ним.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
