Щоб не втратити віру, коли приходять проблеми

Роздуми над Божим Словом на суботу XVI Звичайного тижня, рік І

Бог богів — Господь — проголосив і закликав землю *

від сходу сонця і до його заходу.
Із Сіону, що є вершиною Його краси, *
з’явиться Бог у сяйві.

Зберіться до Мене, Мої святі, *
які уклали зі Мною завіт через жертву;
і небеса проголошують Його правду, *
адже Бог є суддею.

Ти в жертву принеси Богові жертву подяки *
і виконай свої обітниці, Всевишньому дані.
Тож заклич до Мене в дні скорботи, — *
і Я тебе визволю, і ти Мене прославиш.

Пс 50(49), 1-2. 5-6. 14-15

Ізраїльтяни вже побачили багато чудес від Бога: Він звільнив їх від єгипетського рабства, розсунув води Червоного моря, щоб вони могли втекти від війська фараона, провів їх через пустелю та уклав із ними вічний Завіт. Тоді було природно й легко підносити Богу хвалу та дякувати за Його турботу. Але минали роки, ізраїльтяни стикалися з новими викликами та небезпеками — і це похитнуло їхню віру.

Це саме стосується й нас. Напевно, кожен може згадати моменти найбільш вражаючої Божої дії у власному житті, коли Він зробив для нас очевидне й безсумнівне чудо: несподівано послав когось на допомогу в надважку хвилину, відновив стосунки, здавалося б, ущент зруйновані, або заспокоїв у вкрай тривожній ситуації. Звісно, у такі миті ми без будь-якої напруженості щиро віддавали хвалу Господу. Але що робити, щоб не втратити віру, коли приходять проблеми?

Псалмоспівець закликає: «Жертвувати Богові хвалу» (пор. Пс 50 (49), 14). Так, у розпалі сум’яття та страху, перед лицем спокуси й невідомості такий парадоксальний крок є найкращим. Святе Письмо показує, що такі «жертвопринесення хвали» мали в житті ізраїльтян далекосяжні позитивні наслідки.

Тож і ти роби так само у важкі хвилини, коли не в змозі побачити руку Бога у своєму житті. Прославляй свого Небесного Отця, довірся Йому в темряві своїх труднощів та розчарувань — і нехай твоя віра зміцниться! Тоді Той, Хто створив небеса й землю, Хто запропонував тобі участь у своєму Божественному житті, Хто явив тобі свою безмежну милість, піднесе твоє серце та відкриє твої очі на Його любов.

«Отче, Ти завжди гідний моєї похвали. Допоможи мені сьогодні в щирості серця прославляти Тебе!»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»