Роздуми над Божим Словом на четвер ХХІ звичайного тижня, рік І
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «Пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. Знайте ж це, що коли б господар знав, у яку сторожу приходить злодій, він пильнував би і не дав би підкопати свого дому. Тому й ви будьте готові, бо Син Людський приходить тієї години, про яку й не думаєте. Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого поставить пан над своєю челяддю, щоби вчасно давати їм їжу? Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так робить. Запевняю вас, що він поставить його над усім своїм маєтком. А коли той злий раб скаже у своєму серці: “Мій пан запізнюється!” — і почне бити своїх товаришів, а їсти й пити з п’яницями, то прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає; розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів».
Мт 24, 42-51
Сьогодні часто можна зустріти поширене твердження: щоб дізнатися, на що здатна людина, потрібно дати їй владу. Влада — точніше, можливість реалізувати власні забаганки без огляду на інших, — зазвичай допомагає зняти маску вдаваного благочестя. Таку ситуацію можемо спостерігати навколо: чесні, добрі, відповідальні, активні (на перший погляд) люди, отримавши владу, перетворюються на жадібних, брехливих, підступних та непослужливих.
Кажуть у народі, «ніби підмінили». Роздумуючи, можна дійти висновку, що влада — це зло. Та є інша думка: влада — це можливість і випробування, й не всі з гідністю долають його. Про це сьогодні каже й Господь Ісус: «Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого поставить пан над своєю челяддю, щоби вчасно давати їм їжу? Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так робить» (Мт 24, 45-46). Хто вірний настановам господаря, той буде нагороджений: «…поставить його над усім своїм маєтком» (Мт 24, 47). Яскраво і повчально далі Ісус описує долю тих, хто, отримавши владу, поводитиметься гірше за розбійників: «…розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів» (Мт 24, 51).
Страшно? Так! Та Ісус не хоче налякати нас. Більше того, Йому не до вподоби праведність, причиною якої є страх. Він показує, яких наслідків варто чекати, якщо в серці надалі пануватимуть пиха і лицемірство. Тому Він посилає людей, які своїми вчинками, думками та словами надихатимуть до переміни серця, мислення і життя.
Апостол Павло хоче допомогти нам на цьому шляху і тому волає: «Сам же Бог і наш Отець, і наш Господь Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас» (1Сол 3, 11). У своєму Посланні, написаному близько двох тисяч років тому, але надзвичайно актуальному сьогодні, апостол благає: «Господь хай помножить і наповнить вас любов’ю один до одного і до всіх, — такою ж, яку ми маємо до вас» (1Сол 3, 12). Прагне, щоб Господь «зміцнив серця, зробив їх бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим під час приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими» (пор. 1Сол 3, 13).
Тож молімося сьогодні:
«Господи, зміни моє серце і допоможи завжди бути готовим до Твого приходу в славі».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
