Я отримав ці уроки життєвої мудрості від своїх старших близьких багато років тому.
Я відклав їх на потім, плануючи повернутися до них у потрібний час. Сьогодні, за два дні до свого 60-річчя, я відчуваю, що цей час настав.
Раніше людей, яким вже виповнилося 60 років, вважали літніми, ба навіть старими. Сьогодні — принаймні у той час та у тому місці, де я живу — цей вік ще не вважається старістю, але я, зі свого боку, справді відчуваю на собі її ознаки.
Перш, ніж зазирнути вперед і жити далі, я хочу озирнутися і переглянути те, що люди називають «значущими» днями народження, тобто тими, наприкінці яких стоїть нуль.
Коли мені виповнилося 10 років, я вирішив, що я більше не дитина. Тоді я ще не був знайомий зі словами апостола Павла: «Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче» (1Кор 13,11), але я відчув це на собі. Щоб довести, що я вже дорослий, я віддав усю свою колекцію іграшкових машинок молодшому двоюрідному братові. Це був мій перший досвід стоїцизму.
Коли мені виповнилося 20, я відчув себе обманутим. Як тільки я відчував, що мені нарешті вдалося з’ясувати і зрозуміти певну «підліткову» річ, вони вже зникала з мого життя. Моє захоплення світом дорослих, а також упевненість у власній можливості жити як дорослий, були неповними.
Коли я відсвяткував 30-річчя, я погодився з тим, що моє життя у дорослому світі беззаперечне. Мої обов’язки були очевидними, переваги — дещо менш помітними, а можливості здавалися величезними. Я шукав самовизначення у житті, і я розумів це самовизначення з точки зору свободи, а не обмежень. Згідно з цим, я був вільний для тих речей, яких неможливо досягти в інший спосіб.
До 40 років життя здавалося мені дуже серйозним. Я зрозумів, що буття дорослим (за винятком якогось непередбачуваного випадку) займає багато часу. У мене було його достатньо для того, щоб відчути і глибокий жаль, і болісні невдачі; і переді мною почали з’являтися привиди втрачених можливостей. Але разом із цим я нагадував собі, що в мене був час і на те, щоб робити усе якомога краще.
50-річчя загрожувало стати для мене справжнім ударом. Разом із роками, що невідворотно минули, у мене з’явилося ще більше жалів, невдач і втрачених можливостей. Мій покійний духовний керівник дожив до 101 року, і писав книжки до останнього дня життя. Незалежно від того, чи зможу я дожити до такого ж віку, я відчував, що починається друга — і остання — половина мого життєвого шляху. Чи насмілився би я сподіватися, що пройду її краще, ніж першу? Мій духівник закликав мене порахувати всі свої благословення, які я отримав протягом життя, і довіритися Богові, який був поряд зі мною у всіх моїх злетах і падіннях. Це була добра порада, і я радив би дотримуватися її кожному, незалежно від віку.
60 років — це наступний рубіж, до якого я наблизився. Я почуваю себе благословенним. У мене хороший стан здоров’я. Хоча роки, прожиті мною після 50-річчя, були особливо болючими, вони також були і особливо плідними. Ні смуток, ні зростання вже не хвилюють мого серця — натомість я зосереджений на вдячності. «Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?» (Пс 116,12). Звичайно, я не можу відповісти Йому цілковитою взаємністю, оскільки я не можу рівною мірою повернутися до Бога і дати Йому щось, чого б Він потребував, бо Він нічого не потребує. Але я можу обрати для себе шлях наслідування Бога, з любов’ю віддаючи Йому те, що у мене є, і ким є я сам.
10 порад для людей будь-якого віку
З огляду на своє життя, я хочу запропонувати вам ці 10 життєвих порад. Вони годяться для людей будь-якого віку, але в першу чергу — для молоді.
1.Щоденно рахуйте свої благословення
Це — основа вдячності, а вдячність найбільше подобається Богові.
2.Відмовтеся від ілюзії, що ви можете грішити безпечно
Гріх — це невидима і дуже хитра дика тварина, яку неможливо задовольнити.
3.Моліться щоденно, моліться завжди
Навчіться чути голос Господа і відчувати присутність свого Небесного Отця.
4.Сповідайтеся якнайчастіше
Навчитися жити як грішник, якого люблять і прощають.
5.Робіть усе на славу нашої Небесної Матері
Це включає щоденну молитву Розарію, марійний скапулярій, чудотворний медальйон і практику п’яти перших субот місяця, присвячених Фатімській Божій Матері.
6.Дізнайтеся про правила розпізнання духів св. Ігнатія Лойоли і запам’ятайте їх
7.Швидко прощайте — і просіть пробачення
8.Не впускайте у своє життя жодних кривд
Образа — це смертельна отрута для душі.
9.Найбільший ворог любові — себелюбство
10.Не втрачайте час
Прагніть розвивати всі свої дари і максимально використовуйте свої можливості та ресурси.
Переклад CREDO за: о. Роберт МакТіґ SJ, Aleteia
Музика: Oleksii Kaplunskyi (LesFM)
фінансово.
Щиро дякуємо!
