Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 25 вересня
Сьогоднішнє Євангеліє починається застереженням Ісуса: хто зв’язаний родинними почуттями і не бере свого хреста, той не достойний Його. В текстах Писання ми знайдемо безліч заохочень залишити родину, в якій ти народився, починаючи від книги Буття. Там є заклик покинути батька й матір, щоби з’єднатися із дружиною. Також Аврам отримав наказ залишити все, щоби реалізувати задум, який Бог мав для його життя. В Євангелії ми також знаходимо “жорсткі” вислови Ісуса стосовно батьків, починаючи від віднайдення Його, 12-річного, у Храмі. Далі можемо згадати відповідь Ісуса Марії на весіллі в Кані й урешті оцей фрагмент від Матея: Каже один до Нього: Он Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою. Тоді Він відповів тому, що говорив до Нього: Хто Моя мати і хто брати Мої? (Мт 12, 47-48). Ісус дає нам зрозуміти, що навіть найпрекрасніші почуття, якщо вони стануть єдиною життєвою метою, врешті задушать нас. Хрест вимагає подолати прив’язаності, що стали для нас абсолютним пріоритетом (а отже ідолами): родина, друзі, суспільне оточення тощо. Прийняти хрест означає вийти поза межі цих прив’язаностей, щоби надати першість євангельському задуму для твого життя. Це всезагальний задум, він є ближчим до тої любові, яку проповідував Господь. Цей задум полягає у тім, щоб розвивати в собі увагу до всіх.
Хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде. Це запрошення прожити своє життя не заради себе самого, навчитися витрачати його задля величнішої мети. Тобто спробувати втілити в життя ті блаженства, про які Ісус говорив у Нагірній Проповіді (див. Мт 5). Віддати своє життя і така маленька справа, як подати ковток холодної води, — це два боки одної медалі. Для Господа жоден вчинок не є занадто малим. Кожен вчинок, виконаний з повноти серця, наближає нас до повноти Бога.
На завершення Євангеліє підштовхує нас до серйозних роздумів про нашу поведінку та ставлення до слова любов. У Божій логіці воно відповідає слову дар. Отже, чи тепер ми готові подати ковток холодної води кожному, хто цього попросить? Чи це буде друг, чи ворог, чи хтось з іншим кольором шкіри, чи хто розмовляє іншою мовою? Або ми й далі будемо діяти за схемою: спочатку я?
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
