Роздуми над Божим Словом на ХХVIІІ Звичайну неділю, рік Б
Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: «Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?» Ісус сказав йому: «Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?» Той сказав Йому: «Учителю, все це я зберіг з малих літ!» Ісус же, поглянувши, полюбив його і сказав йому: «Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!» Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство. І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!» Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: «Хто ж тоді може спастися?» Поглянув на них Ісус та й каже: «Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе».
Тут Петро почав говорити Йому: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою». Ісус промовив: Воістину кажу вам: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, або дітей, чи поля — заради Мене й заради Євангелія — і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час — і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, разом з переслідуваннями, а в майбутньому віці — вічне життя!»
Мк 10, 17-30
Звісно, учні були здивовані! Тільки-но Ісус сказав їм, що багатим важко увійти в Царство Небесне. Це суперечило всім єврейським стереотипам, адже матеріальне багатство беззаперечно вважалося знаком Божого благословення. То чому ж Христос заохочує багатого юнака відмовитися від свого майна?
По-перше, зверни увагу, що Ісус у жодному разі не засуджує цього чоловіка за його багатство. Навпаки, Марко говорить, що Господь «полюбив його» (10, 21). Безсумнівно, Ісусові подобалося прагнення цієї людини дотримуватися заповідей та бути угодним Богу. Так само Господь із любов’ю дивиться на кожного, хто намагається виконувати Його волю.
По-друге, Христос не відкинув цього чоловіка. То був його власний вибір — відійти. І тому юнак пішов «пригнічений» (Мк 10, 22). Ризикувати важко, навіть якщо знаємо, що Той, Хто закликає до жертви, обіцяє і стократну винагороду.
Страх втратити «зону комфорту» — і тому надмірна прихильність до свого майна — завжди заважатиме на шляху до Божого Царства. У цьому контексті стають зрозумілими всі деталі покликання апостолів: і радикальний заклик Ісуса, і те, що вони мали «залишити все». Господь хотів, щоб вони стали вільними від усього, що може заважати їм бути учнями у Божому Царстві.
Сьогодні Ісус дивиться на тебе з надзвичайною любов’ю. Він кличе тебе у спільну подорож і готовий допомогти на цьому шляху. Єдине, про що Він просить, — відпустити все, що заважає, навіть якщо це добрі речі. Тож що ти маєш сьогодні «продати»? Зроби це та прийми пропозицію Христа. Не відходь «пригніченим»!
«Господи, допоможи мені відмовитися від усього, що перешкоджає мені йти за Тобою».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
