Роздуми над Божим Словом на четвер XXVIII Звичайного тижня, рік І
Того часу Ісус промовив до фарисеїв та учителів Закону: «Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали! Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте їм надгробки. Через те й Божа мудрість сказала: “Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати, щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу; від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду! Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили!» А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його, сподіваючись зловити Його на слові.
Лк 11, 47-54
Чому Ісус докоряє законникам, що вони «взяли ключ знання»? Якщо подивимося на решту цього уривка з Євангелія, отримаємо деякі підказки.
Ісус звинувачує книжників у тому, що вони не тільки не прийняли Царство, яке Він проповідував, — не «ввійшли» в нього (Лк 11, 52), — але й іншим людям перешкодили прийняти його. Як саме? По-перше, учителі Закону та фарисеї належали до найбільш освіченої та авторитетної верстви давньоєврейського суспільства. По-друге, їхня ворожість та неприйняття Ісуса викликали в інших людях підозру, заважаючи їм іти за Христом. По-третє, цілком можливо, що вони навмисне поширювали помилкові чутки про Ісуса або навіть погрожували Божим судом тим, хто проявляв бажання йти за Ним. (Щось це нагадує?)
Але так само, як згадані Христом учителі закону «взяли ключ знання» і не послужили людям, ми можемо зробити інакше — принести цей ключ тим, хто нас оточує. Перший спосіб зробити це — ставитися до людей з любов’ю Ісуса. Дозволити, щоб сам Господь любив їх через нас. Звісно, певний плід можуть принести й слова, якщо зможемо так розповідати про Христа, щоб уникнути тиску або маніпуляції. Але варто пам’ятати, що слова тоді матимуть силу, якщо будуть ґрунтуватися на вчинках любові й великодушності, милосердя та співчуття.
Ісус покликав і нас бути Його апостолами, котрі несуть ключ знання іншим. Тож відповімо на цей заклик!
«Господи, допоможи мені сьогодні знайти спосіб поділитися ключем віри з усіма, кого зустріну».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
