Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 14 січня
День обрізання був євреям нагодою для свята. Адже від цієї миті дитина мала на своєму тілі знак приналежності до ізраїльського народу. Лука описує обрізання Ісуса не так, як цю ж подію в житті Івана Предтечі, де ми бачимо багато гостей, привітання родини та друзів для батьків хлопчика. Може, у Вифлеємі не було нікого з рідних Йосифа та Марії. Але більш імовірно, що для Луки важливо підкреслити виконання цієї вимоги, встановленої ще у часи Авраама, навіть якщо обрізання було офіційно закріплено в Законі вже пізніше, за часів Мойсея. Можна сказати, що це нове об’явлення Бога через Воплочення, ця нова ініціатива та новий Завіт вимагала своєрідного підпису, згоди з боку людей. Такою згодою було добровільне прийняття обрізання як знаку приналежності до обраного народу. Хоча обрізання було поширене також серед інших народів, але для Ізрáїля воно мало особливе значення. Цей зовнішній знак на тілі, якого неможливо позбутися, пригадував не тільки про приналежність до обраного народу. Передусім це був знак згоди з отриманими обітницями, вияв бажання взяти в них участь, бути їх живою частиною.
Завдяки апостолу Павлу та його посланням ми можемо краще зрозуміти значення обрізання. У 4-му розділі Послання до Римлян він згадує про це, говорячи про оправдання вірою Авраама. Попередньо апостол пояснює, що Авраама було визнано справедливим завдяки його вірі, а не ділам.
Обрізання Ісуса є дуже важливою подією. Це був Його перший знак підпорядкування Закону, який Він прийшов не усунути, а доповнити (Мт 5, 17). Щоби, як пояснить апостол Павло галатам, викупити тих, які під законом (Гал 4, 5). Можемо говорити про час до Різдва Христа, коли наші попередники у вірі були піддані Закону, як про подарунок. Це був час, подарований людям, щоби вони усвідомили гріх та Божі вимоги. А також усвідомили, що Закон сам собою не дає життя, він на це не здатен, адже засуджує людину. Гріх, присутність якого усвідомлює людина, вже не панує над християнином, який справді оновився своїм розумом та духом. Тому що такий християнин вже не просто ще одне створіння, а син чи донька Бога. Звісно, при всій нашій свободі Закон і сьогодні залишається мірилом добра і зла, як це прописано у десяти заповідях, яких ми й надалі зобов’язані дотримуватися
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
