Літургійні читання на 2 квітня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Субота заупокійна.
Препп. отців наших в обителі св. Сави, що їх убили сарацини.
Свящмуч. Миколая Чарнецького

Апостол
Євр 6, 9-12

9 Досягнувши доско­на­лос­ті, Він став причиною віч­но­го спа­сіння для всіх, хто Йому покірний, — 10 і Бог назвав Його Первосвя­ще­ником за чином Мелхиседека. 11 Про це нам слід було б багато що сказати, та нелегке воно, щоб висловити, оскільки ви стали не­здат­ними слухати. 12 Адже ви, з огляду на вік, ма­ли би бути вчителями, однак знову по­требуєте, щоби хтось вас нав­­чав початкових принципів слів Бо­жих, — по­тре­буєте молока, а не твердої їжі.

Євангеліє
Мр 7, 31-37

31 Залишивши околиці Тира й Си­дона, Ісус знову прийшов до Галі­лейського моря, на територію Де­­сятимістя. 32 І привели до Нього глухого й ні­мого, і просили Його, щоби поклав на нього руку. 33 Відвівши його вбік від на­тов­пу, Він вложив свої пальці в його ву­ха і, плюнувши, доторкнувся до йо­го язика, 34 та звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата! тобто: Відкрийся! 35 І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. 36 Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони роз­голошували. 37 І надзвичайно дивувалися, ка­жучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.

За упокій:

Апостол
1 Кор 15, 47-57

47 Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь] — з не­ба. 48 Який земний — такі й земні, і який небесний — такі й небесні. 49 І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
50 Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не мо­жуть, і тління нетлінного не успад­ковує. 51 Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі переміни­мо­ся, — 52 раптово, миттєво, при остан­ній сурмі; вона засурмить — і мерт­ві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося. 53 Адже це тлінне має зодягну­ти­ся в нетління, і це смертне має зодяг­нутися в безсмертя.
54 Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані сло­ва: Смерть поглинута перемо­гою! 55 Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
56 Жало смерті — це гріх, а сила грі­ха — Закон. 57 Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа на­шо­го Ісуса Христа.

Євангеліє
Йо 5, 24-30

24 Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у То­го, хто послав Мене, має вічне жит­тя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. 25 Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — ко­­ли мертві почують голос Сина Бо­жого і, почувши, оживуть. 26 Бо як Отець має життя в собі, так дав і Синові мати в собі життя. 27 І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським. 28 Не дивуйтеся цьому, бо надхо­дить час, коли всі, хто в могилах, по­чу­ють Його голос; 29 і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду. 30 Не можу Я сам від себе роби­ти нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав, — [Отця].

Біблійні роздуми