Роздуми над Божим Словом на ІІ неділю після Різдва
Де зазвичай можна побачити Дитятко Ісуса в Різдвяний період? Є кілька традиційних місць: у вертепі, в яслах, на сіні, в обіймах Його Матері — Марії. Набагато рідше Боже Немовля кладуть на розгорнутій Біблії — Божому Слові. Якщо ми говоримо про справжню зустріч, то вона складається не тільки з приходу, побачення, привітання чи перебування разом. Це важливі елементи, однак зовсім не достатні. Справжня зустріч передбачає спілкування. Сьогодні Літургія слова міцно підкреслює саме цей аспект Різдвяних свят: зустріч із Богом у Слові, в Ісусі Христі, який є Словом Отця.
Розпочинаючи від першого читання, ми чуємо про Божу мудрість, яка шукає собі оселю: серед свого народу ПРОГОЛОШУЄ власну славу. У згромадженні Всевишнього вона УСТА РОЗТУЛЯЄ (Сир 24, 1‑2). Неможливо зустріти мудрість, неможливо пізнати Бога, якщо Він не промовлятиме.
Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки (Євр 1, 1‑2). Так ми зустрічаємо Бога в Старому Завіті через пророків та Новому — через Сина. Пророки передавали нам Боже Слово; але, коли настала повнота часів, Бог сам став людиною, щоби промовляти до нас власними устами: [Він] намет нап’яв мій та й мовив: „У Якові нехай буде твоя оселя, і твоя спадщина хай буде в Ізрáїлі, запусти коріння між Моїми обраними (Сир 24, 8).
Приспів псалма також наголошує: Втілене Слово між нас оселилось. Господь Бог стрімко об’являється нам у своєму слові:
Посилає на землю свою мову, — *
швидко лине Його Слово!
Слово своє Він Якову сповіщає, — *
Ізрáїлеві — свої присуди і свої настанови.
Звернімо увагу на різноманітність способів Божого об’явлення: мова, слово, сповіщання, присуди, настанови. Все це — для повноти зустрічі в слові.
Апостол Павло теж говорить про багатства та глибини мудрості, про всяке духовне благословення, про велич благодаті, які доступні нам у читанні Божого Слова: Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й об’явлення для Його пізнання, просвітивши очі вашого серця, щоб ви знали, якою є надія Його покликання, яке багатство слави Його спадщини у святих (Еф 1, 17‑18).
Вершиною усього є пролог Євангелія від Йоана. Ми стоїмо на початку Нового Року, і Апостол любові сповіщає, що початком усього творіння було Слово. Початком Нового Завіту було Слово, яке стало тілом. Це справжня зустріч із Богом в усій її повноті: ми споглядали славу Його — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини (Йн 1, 14). Зустріч — це присутність, споглядання, спілкування та слухання, що веде до взаємного пізнання в повноті благодаті. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, — Він явив (Йн 1, 18).