Законопроєкт «Про медіа» №2693-д був внесений на розгляд Верховної Ради у липні 2020 року. Жодні зауваження та заперечення щодо його змісту до уваги взято не було.
У доопрацьованій версії проєкту депутати залишили небезпечні норми, проти яких виступали Церкви та які стосуються штрафів до 350 тисяч гривень за критику гей-парадів і ЛГБТ. Голова ВРУ підписав цей законопроєкт 12 грудня, тепер це закон за підписом президента. Світська преса представляє підписання закону президентом як «важливий крок» та «один із критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС».
У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є «створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство». Документ, зокрема, впроваджує у законодавче поле поняття онлайн-медіа та передбачає для них добровільну реєстрацію. Його призначення — контроль за медіазасобами.
Стаття 36 нового закону сформульована так: «На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати: висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою». За «значне порушення» застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення «порушення». «Значними порушеннями» цей закон визнає «поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою». Фактично, тоталітарний ухил цього закону робить можливим штрафи і тиск на медіа за будь-яке поширення, включно з коментарем на Фейсбуку. Норми, на підставі яких чиновники вирішуватимуть блокування сайтів, вельми розмиті, а дискримінаційними стосовно цих груп безумовно можуть вважатися будь-які матеріали, де гріх названо гріхом.
В українському правовому полі це далеко не перша і не єдина спроба проштовхнути переслідування за критику ЛГБТ. Так, 9 квітня 2020 р. до Верховної Ради внесено законопроєкт №3316 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності). Автор — депутатка від «Слуги народу» Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна. Цим законом пропонувалося встановити кримінальне покарання у вигляді штрафів і тюремного покарання за нетерпимість, публічні заклики, приниження гідності за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.
Підписаний учора закон «Про медіа», що цікаво, так само ставить «порушення» на рівні злочинів середньої тяжкості в Кримінальному кодексі України.
фінансово.
Щиро дякуємо!
