Напередодні Великодня дослідницька компанія Gradus Research провела опитування, щоби з’ясувати, як змінюються релігійні переконання та святкові звички українців на четвертому році повномасштабної війни.
Результати показують як поступову зміну релігійної самоідентифікації, так і зростання ролі особистого, домашнього формату святкування.
ПЦУ — лідер серед конфесій
Найбільше українців нині ототожнюють себе з Православною Церквою України — 29%. Два роки тому рівень самоідентифікації з ПЦУ становив 32%. Проте й цьогоріч ПЦУ утримує перше місце серед конфесій, залишаючись духовною опорою для значної частини населення.
На другому місці — православні без чіткого розмежування на конфесії: 24%. Це може свідчити як про невизначеність частини вірян, так і про прагнення зберігати віру поза межами інституційних рамок.
Греко-Католицьку Церкву обрали 8%, тоді як ще 8% ідентифікують себе з УПЦ Московського патріархату — це на рівні показника 2023 року (7%).
Частка українців, які не зараховують себе до жодної релігії (атеїсти, агностики), залишається стабільною: 15% у 2025 році проти 14% у 2023.
Свято як традиція — попри війну
Навіть на тлі тривалих бойових дій українці зберігають традицію святкувати Великдень. Переважна більшість респондентів (90%) зазначила, що планує відзначати це свято — як у релігійному, так і в культурному сенсі.
Стосовно відвідування храму протягом Великоднього тижня визначилося понад 51% респондентів: більшість планує зробити це в неділю, але є й ті, хто має намір відвідати церкву в четвер, п’ятницю чи суботу. 20% респондентів сказали, що їм важко відповісти або вони ще не визначилися.
Натомість 29% повідомили, що не планують іти до храму, і цей показник значно зменшився в порівнянні з 2023 роком (40%). Така динаміка, вочевидь, пов’язана з намагання українців жити повноцінно попри війну.
«Зміна релігійної ідентичності помітна особливо на тлі політичного й воєнного контексту. Зростання частки тих, хто переходить від УПЦ МП до ПЦУ або ж обирає “без конфесії”, говорить про глибокі суспільні трансформації. Віра — на відміну від інституції — лишається важливою; але українці дедалі частіше шукають для неї нового вираження. Особливо молодь дедалі частіше сприймає духовність як приватну справу. Це не завжди означає відмову від віри, але однозначно свідчить про нові її форми, які не обов’язково пов’язані з інституційною Церквою», — коментує Євгенія Близнюк, засновниця й директорка Gradus Research.
Дослідження проведене методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тисяч, віком від 18 до 60 років, за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном — за винятком тимчасово окупованих територій і територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 1 хвиля — 13-14 квітня 2023 року, 2 хвиля — 11-14 квітня 2025 року. Розмір вибірки: 1 хвиля — 1330 респондентів, 2 хвиля — 1000 респондентів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
