Білоруська православна церква вимагає від Ватикану обмежити діяльність греко-католиків

Білоруська православна церква — Білоруський екзархат, який є частиною Московського патріархату, вимагає від папського посланця, кардинала-номінанта Клаудіо Ґуджеротті, щоб Ватикан обмежив діяльність греко-католиків у Білорусі.

67-річний префект Дикастерію Східних Церков, який у 2011-2015 роках був Апостольським Нунцієм у Білорусі, а свою нинішню посаду обіймає від 21 листопада 2022 р., був у Мінську на межі червня-липня 2023 р. Він зустрічався 30 червня з Білоруським патріаршим екзархом, митрополитом Мінським і Заславським Веніамином.

Після цієї зустрічі (в якій брав участь також нинішній Апостольський нунцій у Білорусі архієпископ Анте Йозич) було проголошено досить детальне комюніке. У ньому відзначалася «близькість позицій Католицької Церкви і Білоруської православної церкви щодо найважливіших питань наших часів, включно з глибокою кризою духовності, яка провадить до загибелі людства». Сторони також підтвердили «необхідність ушанування прав Церков та неприпустимість втручання світських інституцій в їхню діяльність, що суперечить принципу свободи віросповідання та свободи совісті».

Пізніше, однак, БПЦ визнала, що головною темою розмов ватиканського гостя з митрополитом була присутність греко-католиків у Білорусі та встановлення Франциском Апостольської адміністратури для них, що він зробив 30 березня. Це пояснення, як підкреслено, було зроблене після серії заяв, що надійшли до екзархату від «православних вірних та спільнот, які просять про детальнішу інформацію щодо результатів розмови».

Документ БПЦ стверджує, що згадане рішення Святішого Отця «викликало здивування православного люду Республіки Білорусь, оскільки воно не сприяє зміцненню миру на білоруській землі, а навпаки, може внести напруженість у міжрелігійні стосунки» в цій країні. Про це БПЦ офіційно повідомила представників Римо-Католицької Церкви, — вказано в заяві.

Наведено пояснення архієпископа Ґуджеротті, згідно з яким «встановлення Апостольської адміністратури було безпосередньо пов’язане з подіями, що відбуваються нині в Україні». Ще донедавна білоруські греко-католики, які хотіли стати священниками, навчалися переважно в духовних осередках на території України і тутешні єпископи висвячували їх потім на дияконів та священників, задля блага спільнот у Білорусі. Оскільки ж від лютого місяця минулого року між українськими та білоруськими греко-католиками безпосередні контакти стали неможливими, Папа вирішив надати Білорусі особливий канонічний статус, який робить їх незалежними від єпархій в Україні, створюючи Апостольську адміністратуру.

Представники Білоруського екзархату РПЦ заявили: під час зустрічі 30 червня архієпископ Ґуджеротті згадував, що нинішні греко-католицькі спільноти в Білорусі виникли на початку 1990‑х і вони не є спадкоємцями Церкви, яка з’явилася на цих землях внаслідок Берестейської унії 1596 року.

На переконання БПЦ, «білоруські греко-католицькі спільноти на практиці не мають потенціалу для розвитку в Республіці». Окрім цього, підкреслено, що новопризначений Апостольський адміністратор о. Сергій Гаєк — поляк, був охрещений у латинському обряді й належить до згромадження отців-маріанів, отож не має нічого спільного ні з Білоруссю, ні з греко-католиками.

Із заяви випливає також, що папський посланець запевнив митрополита Веніамина в тому, що Ватикан не планує підносити о. Гаєка ані його наступників до гідності єпископа. Було узгоджено, що нових священників чи дияконів для білоруських греко-католицьких спільнот висвячуватимуть римо-католицькі єпископи Білорусі чи Апостольський нунцій у цій країні.