Літургійні читання на 30 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. всехвального ап. Андрея Первозванного

Апостол
1 Тим 3, 1-13

1 Вірне слово: якщо хто бажає єпископства, той бажає доброї справи. 2 Але єпископ має бути бездо­ганний, чоловік однієї дружини, тве­резий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати, 3 не п’яниця, не задерикуватий, але лагідний, не сварливий, не гро­шо­любний, 4 який добре управляє своїм до­мом, дітей тримає в послусі, з уся­кою повагою. 5 Адже коли хто не вміє управляти влас­ним домом, тоді як він зможе дба­­ти про Божу Церкву? 6 Щоб не був новонавернений, аби не запишався та не підпав під той же осуд, що й диявол. 7 Треба, щоб він мав добре свідчення від сторонніх осіб, аби не потрапив у зневагу і в пастку диявола.
8 Диякони також повинні бути поважними, не двомовними, не схильними до над­мірного вживання вина, не ко­ристолюбними, 9 але які мають таємницю віри в чистому сумлінні. 10 Втім, їх слід спочатку випро­бувати, а потім, якщо бездоганні, ­хай служать. 11 Жінки також мають бути по­важними, не осудливими, тверезими, вірними в усьо­му. 12 Диякони, — кожний нехай буде чо­ло­віком однієї дружини, — які добре ви­ховують дітей та порядкують у своїх домах. 13 Бо добрі служителі здобувають собі високий ступінь та велику від­вагу у вірі в Ісуса Христа.

Євангеліє
Лк 16, 1-9

1 Говорив же Він і до учнів: «Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. 2 Покликавши його, сказав йому: “Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не змо­жеш керувати”. 3 Став міркувати собі упра­ви­тель: “Що маю робити, адже мій пан позбавляє мене управління? Ко­па­ти не маю сили, жебракувати сором­­люся. 4 Знаю, що зроблю, щоб, коли буду усунений від управління, прийняли мене до своїх домів”. 5 І, покликавши кожного з борж­ників свого пана, запитав першого: “Скільки винен ти моєму панові?” 6 Той відповів: “Сто мірок олії”. І ска­зав він йому: “Візьми свою роз­писку, швидко сідай і напиши: п’ят­десят”. 7 Потім запитав другого: “А ти скіль­­ки винен?” Той відказав: “Сто мірок пшениці”. Каже йому: “Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят”. 8 І похвалив пан нечесного упра­ви­теля, бо той мудро вчинив. Адже си­ни цього світу мудріші від синів світла у своєму роді. 9 І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель.

Апостола:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Йо 1, 35-51

35 Наступного дня Йоан знову стояв з двома своїми учнями. 36 Побачивши Ісуса, який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий! 37 І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом. 38 А Ісус, обернувшись і поба­чив­­ши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш? 39 Він каже їм: Ходіть і поди­ви­те­ся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишалися в Ньо­го того дня. Було це близько десятої го­­дини.
40 Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Йоа­на і які пішли за Ним. 41 Він спочатку розшукав свого брата Симона та й каже йому: Ми знай­шли Месію, що в перекладі означає Христос. 42 І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш на­зи­ва­тися Кифа, що в перекладі озна­чає Петро.
43 Наступного дня забажав Він пі­ти в Галілею; знайшов там Іс­ус Фи­ли­па та й каже йому: Іди за Мною! 44 Филип же був з Витсаїди, з міс­та Андрія і Петра. 45 Филип знаходить Натанаїла та й каже йому: Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йоси­фа! 46 А Натанаїл сказав йому: Чи мо­же бути щось доброго з Назарета? Ка­же йому Филип: Іди — і по­ди­вися.
47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, у якому не­має підступу! 48 Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] Йо­­му: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрá­їлю! 50 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще біль­ше від цього побачиш! 51 І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Люд­­­ським Сином!