Проповідь о. Миколи Мишовського на свято святої Марії Магдалини (РКЦ).
«Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. Вона стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса. Вони сказали їй: «Жінко, чому ти плачеш?» Відповідає їм: «Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!» Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, та не впізнала, що то Ісус. Каже їй Ісус: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: «Пане, якщо ти Його взяв, то скажи мені, де ти Його поклав; я заберу Його!» Каже їй Ісус: «Маріє!» Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: «Раввунí!» — що означає: Вчителю! Каже їй Ісус: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!» Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це».
Літургійні читання — тут.