Лікувати тіло та душу – таке делікатне, але дуже важливе завдання намагаються виконувати католицькі хоспіси в Японії, працюючи в ділянці душпастирства вмираючих хворих.
«Ми намагаємося допомогти пацієнтові зберігати свою «нормальність», – розповів о. Нобуйоші Мацумото, директор одного із таких закладів в дієцезії Осака, – ми відвідуємо разом з ними їхні домівки, ходимо в кіно, в ресторани та чайні. Спонукуємо їх продовжувати доглядати своїх домашніх тварин та виконувати щоденні заняття».
Однак, в усій країні закладів паліативної опіки небагато, і вони можуть вмістити заледве 4 тис. пацієнтів, в той час як у Японії дві третини смертей спричинені онкологічними захворюваннями. Чому так мало? «Не тому, що вони непотрібні, але тому що ще відчутна певна культура смерті, з якою треба боротися, – пояснює о. Мацумото, – ми тут вмираючого хворого приймаємо щиро і з відкритими обіймами. Певною мірою, хоспіс є місцем, де можна провести останні дні свого життя у якомога кращих санітарних умовах та в родинному мирі».
Як розповів священик, велику увагу заклад приділяє і тим, хто зазнає втрати близької людини і переживає жалобу, тож щомісяця відбуваються також зустрічі для таких родичів.
За матеріалами: Радіо Ватикан