Літургійні читання на 13 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. Йоана Золотустого, архиєп. Царгородського

Апостол
Кол 1, 18-23

18 Він є Головою тіла — Церкви. Він — початок, первонароджений з мерт­вих, щоб у всьому Він мав першість.
19 Тому що Бог уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота,
20 щоби через Нього примирити із Собою все, примирити кров’ю Йо­го хреста, — і земне, і небесне.
21 І вас, які колись були відчу­же­ні, непримиренні розумом в лука­вих ділах, 22 нині примирив Він смертю тіла своєї плоті, щоби зробити вас святи­ми, непорочними й невин­ними пе­ред Собою, — 23 якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усім творінням, котре є під небом, і якої я, Пав­ло, став служителем.

Євангеліє
Лк 8, 22-25

22 Сталося, що одного дня Ісус та Його учні ввійшли до човна, і Він сказав їм: «Перепливімо на другий бік озера». І вони відпливли. 23 Коли вони пливли, Ісус заснув. І здійнялася на озері буря з вітром; вода заливала їх, і вони були в не­без­пеці. 24 Тож вони підійшли й розбудили Його, кажучи: «Учителю, Учителю, ми гинемо!» А Він, підійнявшись, наказав бурі й хвилям, — і вони стихли, і настала тиша. 25 Він же сказав їм: «Де ваша віра?» Злякавшись, вони дивувалися і говорили один одному: «Ким же є Він, що й вітрам наказує, і воді, а вони слу­ха­ють Його?»

Святого:

Апостол
Євр 7, 26 – 8, 2

26 Такого потрібно було нам Пер­восвященника: святого, не­вин­ного, непричетного до зла, від­ді­ле­ного від грішників, вищого за небо. 27 Він не має потреби щодня, як первосвященники, приносити жерт­ви, — спочатку за свої гріхи, а по­тім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши самого себе. 28 Адже Закон велів наставляти первосвященниками людей, які ма­ють немочі, а слово клятви, що піс­ля Закону, настановило навіки доско­налого Сина.

1 У тому, про що я веду мову, го­ловним є ось що: ми маємо та­ко­го Первосвященника, який сів на небі праворуч престолу Величності. 2 Він — Служитель святині та істин­ного намету, який поставив Гос­подь, а не людина.

Євангеліє
Йо 10, 9-16

9 Я — двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько. 10 Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погу­би­ти. Я ж прийшов, щоб ви мали жит­тя і щоб над міру мали. 11 Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. 12 Наймит же і той, хто не є пас­тирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і роз­по­лохує [овець]; 13 [наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає. 14 Я — Пастир добрий. І Я знаю своїх, і Мої знають Мене; 15 як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець. 16 Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх при­вести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.