29 лютого — це дата, яка буває лише раз на чотири роки. Цей день мимоволі спонукає до роздумів про співставність з церковним календарем: чи є святі, спомин яких припадає на 29 лютого? Якщо так, тоді виходить, що їх згадують тільки раз на чотири роки?
У стародавніх єгиптян був цілий «високосний» місяць, званий інтеркалярним або епагоменальним місяцем. Він складався з п’яти або шести днів, які додавали до кінця року. У Римській імперії дотримувалися цього методу до 46 року до РХ, коли Юлій Цезар узявся за реформу календаря (через що той закріпився в історії як «юліанський»).
Імператор позбувся інтеркалярного місяця, натомість придумав кожні чотири роки додавати до лютого зайвий день. Реалізація, однак, була не тією, до якої ми звикли: у календарі не з’являлося 29 лютого, а повторювалося 24-те. Цей день називали «подвійним шостим днем» — малося на увазі, що він шостий перед початком березня; ця практика прижилася у новонародженій Церкві й помандрувала з нею крізь століття.
Збірка церковних законів XIV століття пояснює:
«Стандартний сонячний рік складається з 365 днів і шести годин, тому [накопичені] за чотири роки ці години складають 24 додаткові години, які потрібно додавати як новий день до кожного четвертого року. Цей додатковий день ми називаємо “подвійним шостим днем”, тому що, хоча він вважається додатковим, він стоїть під тим самим номером, що й попередній день у календарі, отже ці два дні вважаються одним. Додатковий день додається у календарі після 24 лютого (за шість днів до першого числа березня), щоб ми святкували спомин святого апостола Матія також і наступного дня».
Так, апостол Матій, спомин якого до літургійної реформи 1960-х років припадав на 24 лютого, був тим «щасливцем», спомин якого раз на чотири роки відзначали два дні підряд. Це не змінилося й після проведення Папою Григорієм ХІІІ календарної реформи (наслідком якої став уточнений «григоріанський» календар). Григорій XIII додав у календар «правило століття»: кожен рік, що закінчується на два нулі, не є високосним — за винятком років, кратних 400, а також видав директиву, згідно з якою за 4 жовтня 1582 року одразу настало 15 жовтня, нівелюючи таким чином накопичену за століття розбіжність з фактичною астрономічною датою у 11 днів. Однак «подвійне» 24 лютого залишилось на місці, й апостола Матія згадували двічі: у число 24(а) і 24(b). Лише з часом ця середньовічна система зникла, поступившись місцем 29-му лютого, що дотепер з’являється у нашому календарі кожні чотири роки.
У сучасному календарі Католицької Церкви є кілька святих, спомин яких припадає на 29 лютого. Це, зокрема, святий Гіларій (†468), 46-й Папа; святий Освальд Вустерський (†992), архієпископ Йорка і чернець; блаженна Антонія Флорентійська (1400-1472), духовна донька Йоана Капістрана; святий Оґюст Шапделен (1814-1856), місіонер, що прийняв мучеництво у Китаї. Дата їхнього спомину пов’язана з датою їхньої смерті — хоча тут є святі, які померли раніше, ніж 29 лютого почало з’являтися у календарях; можливо, день їхньої смерті де-факто був тим, що ми сьогодні маємо на увазі під цією датою. У невисокосні роки їхній спомин переноситься на 28 лютого.
фінансово.
Щиро дякуємо!
