Посеред страждань шукаймо усмішки Марії

Більшість зображень Богородиці Страждальної підкреслюють той біль, якого зазнала Марія, коли була свідком Страстей свого Сина.

Її сльози можуть втішити нас, коли ми плачемо, нагадуючи, що Вона теж багато вистраждала в цьому світі. Але іноді у хвилини страждань нам буде корисніше бачити усмішку Марії, знаючи, що Вона з нами і хоче розрадити нас.

Папа Бенедикт XVI розмірковує про бажання бачити усмішку Марії у проповіді, виголошеній у 2008 році з нагоди спомину Богородиці Страждальної:

«Псалмоспівець, здалеку бачачи материнський зв’язок між Матір’ю Христа і людьми віри, пророкує щодо Діви Марії: “твоєї ласки запобігають багатирі народу” (Пс 44, 13). Таким чином християни, спонукані натхненним словом Святого Письма, завжди шукали усмішки Богоматері, усмішки, що її середньовічні художники вміли зобразити та вигідно показати з такою дивовижною майстерністю. Ця усмішка Марії для всіх; але особливо для тих, хто страждає, щоб вони могли знайти у ній розраду і втіху».

Папа Бенедикт пояснює, що шукати усмішки Марії — це не сентиментальність, але це те, чого всі ми повинні прагнути посеред наших страждань:

«Прагнення усмішки Марії — це не акт побожності чи старомодної сентиментальності, а радше належний вияв живих і глибоко людських стосунків, які пов’язують нас із Тією, кого Христос дав нам як Матір».

Він особливо наголошує на тому, як «Магніфікат» може бути «каналом» для цієї усмішки:

«Бажати споглядати цю усмішку Богородиці не означає піддатися неконтрольованій уяві. Саме Святе Письмо відкриває нам це устами Марії, коли Вона співає Магніфікат: “Величає душа моя Господа, і дух мій радіє у Бозі, Спасі моїм” (Лк 1, 46-47). Коли Діва Марія дякує Господу, Вона закликає нас бути свідками. Марія, ніби сповнена передчуття, ділиться з нами, своїми майбутніми дітьми, радістю, яка живе в Її серці, щоб вона стала нашою. Щоразу, коли ми читаємо “Магніфікат”, ми стаємо свідками Її усмішки».

Коли наше власне життя летить шкереберть, ми можемо знайти відпочинок в обіймах Діви Марії, дивитися на Неї та бачити Її усмішку, яка втішає нас у часи нашого горя.