Зупинитися, щоб понюхати жимолость
Вчора я у буквальному сенсі зупинився, щоб понюхати квіти, і це повністю змінило мій погляд на сучасне життя.
Я гуляв вже баченою раніше частиною міста, не звертаючи ні на що особливої уваги, аж раптом помітив жимолость, що плелася стіною. Коли я був дитиною, у нас на задньому дворі росла жимолость, і я пам’ятаю, як припадав до неї обличчям, щоб вдихнути запах. Тепер мені 35 років — і ось я знову стою, уткнувшись обличчям у жимолость...
Очевидно, що тієї миті до мене повернувся цілий потік спогадів, але, крім того, коли я озирнувся довкола, я помітив й інші рослини, повз які знову й знову...
28 Червня, 15:19
2487
Роздуми