За останні два роки гоніння на християн в усьому світі значно зросли — свідчить текст «Переслідувані та забуті? Доповідь про християн, які опинились у пастці через свою віру, 2022-2024».
Цю доповідь підготувала Папська асоціація «Допомога Церкві в потребі» (ACN). Нова редакція тексту представлена 22 жовтня 2024 року в британському парламенті, повідомляє Vatican News.
Переслідування «більші, ніж будь-коли»
Дослідження проводилося з серпня 2022 року по червень 2024 року у 18‑ти «ключових» країнах, як пояснює Асоціація: від Латинської Америки до Далекого Сходу. Його суттєву частину становлять свідчення людей, які зазнали релігійних переслідувань, і детальні описи лкремих подій, про які Асоціація дізналася завдяки своїм місцевим контактам.
Як можна прочитати в обговоренні доповіді на сайті ACN, «зростання релігійно мотивованих переслідувань християн є вищим, ніж будь-коли раніше».
«Допомога Церкві в потребі» нагадує, що це також відображено в дослідженнях, проведених іншими установами: наприклад, Pew Research Center.
Допомога переслідуваним — обов’язок християн
Допомогу переслідуваним за віру не можна сприймати як необов’язкову діяльність Церкви сказала в інтерв’ю для Vatican News Регіна Лінч, керуюча президентка ACN International. «Потреба діяльності на благо переслідуваних християн в усьому світі — це не лише захист основних прав людини та її гідності, але й солідарність із гнаними за віру в Христа. Як Папська фундація, ми керуємося вказівками Папи Франциска, який регулярно закликає до такої солідарності. Нещодавно, у серпні 2024 року, Папа наголосив, що християни повинні бути ближчими до своїх братів і сестер по вірі, особливо до тих, хто постраждав від ‘несправедливості, образи та ненависті’».
Регіна Лінч підкреслила, що ACN надає цю допомогу трьома шляхами: через матеріальну підтримку, молитву та збір і популяризацію знань про становище християн у світі — що відображено у доповідях, опублікованих Асоціацією: «Переслідувані й забуті» та «Звіт про релігійну свободу».
Гноблення різними способами
Доповідь показує не лише масштаби, а й різні характери дій, спрямованих проти послідовників Христа. До таких дій вдаються як державні та громадські установи, так і приватні групи, зокрема — релігійні екстремісти і злочинні угруповання. Згадані типи виступів і переслідувань включають арешти — дедалі частіше за звинуваченнями в богохульстві проти інших релігій; примусове переміщення й депортацію; знищення або конфіскацію місць поклоніння; примусове навернення та одруження, залякування й викрадення, а також сприяння образливої і водночас неправдивої інформації про християн.
Читайте також:
Іспанія: священник може бути покараний… за образу ісламу?
Зверталося увагу на випадки застосування подвійних правових стандартів: накладення на християн більших обмежень, аніж на послідовників інших релігій, або запровадження норм, що забороняють навернення на християнство, чи трактування християн як ворогів держави.
Християнський exodus
Разом зі статистичними даними, автори допоdіді ставлять питання про наслідки переслідувань — як для християн, так і для країн їхнього проживання. Ідеться, зокрема, про те, що міграція християн і позбавлення їх громадянських прав «ставить питання про довгострокове виживання Церкви в ключових регіонах».
Підкреслено, що найбільш інтенсивні гоніння на християн змістилися з Близького Сходу в країни Африки. Водночас зазначено, що в Сирії— де до 2011 року проживало понад 1,5 мільйона послідовників Христа, — зараз їх близько 250 тисяч, тоді як в Іраку християн нині менше ніж 0,5% суспільства.
У Буркіна-Фасо через релігійні переслідування кожен десятий житель був змушений змінити місце проживання.
Ілюстрація: спалений храм у Канчіпурі, Індія. Фото: ACN