Літургійні читання на 5 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. мучц. Агафії

Апостол
1 Пт 4, 1-11

1 Отже, Христос постраж­дав [за вас] тілом; і ви озбройтеся тією ж думкою, бо той, хто постраждав тілом, перестав грішити, 2 щоб решту часу жити в тілі вже не за людськими пожадання­ми, але за Божою волею. 3 Адже достатньо минулого часу [життя], коли ви виконували волю язичників, жили в розпусті, в по­жа­даннях, у пияцтві, в пристрастях, в гульні та в беззаконному служінні ідолам. 4 І вони тим дивуються, що ви не кидаєтеся разом в той вир роз­пус­ти, і зневажають вас. 5 Вони дадуть звіт Тому, хто го­то­вий судити живих і мертвих!
6 Адже тому і померлим благо­вістилося, щоб вони прийняли суд як люди — за тілом, і жили по-Бо­жо­му — за духом.
7 Та наблизився всьому кінець. То­му будьте мудрі й ревні в молит­вах! 8 Насамперед майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів. 9 Будьте гостинні один до одно­го — без нарікання; 10 служіть один одному — кож­ний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різно­ма­нітної Бо­жої благодаті. 11 Коли хто говорить, — нехай гово­рить, як Божі слова; коли хто слу­жить, — нехай служить, наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому про­славлявся Бог через Ісуса Христа, яко­му слава і влада навіки-віків! Амінь.

Євангеліє
Мр 12, 28-37

28 А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є пер­шою з усіх? 29 Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізрáїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь. 30 І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всі­єю своєю душею, і всім своїм розу­мом, і всією своєю силою. [Це пер­ша заповідь]. 31 [І друга, подібна до неї]: Лю­би­тимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих не­має. 32 І сказав Йому книжник: До­бре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього, 33 і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення та жертви. 34 А Ісус, побачивши, що він ро­зумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запи­тувати.
35 І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Дави­дів? 36 Сам Давид промовив під впливом Святого Духа:
Промовив Господь до мого Гос­подеві: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх воро­гів під Твої ноги.
37 Сам Давид називає Його Гос­подом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.