Про що свідчить фраза: «У всіх діти як діти, а в мене…»

Проповідь о. Миколи Мишовського на середу ХХХIІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).

«Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство. Тож Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби одержати царство і повернутися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та його співгромадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей панував над нами!” І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла додатково десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, оскільки в малому ти був вірний, будь володарем над десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустині. Адже я боявся тебе, бо ти сувора людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я сувора людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. То чому ж не дав ти моїх грошей на стіл купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з відсотком”. А тим, які стояли поряд, сказав: “Заберіть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же має десять мін!” “Кажу вам: Кожному, хто має, дано буде, а від того, хто не має, буде забране і те, що має. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попереду, піднімаючись в Єрусалим».

Літургійні читання — тут.