5 день (6 лютого)
Господи, вчини, щоб я умів просити про допомогу і щоб я її отримував.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Вступ
У п’ятий день новенни прагнемо ввіряти Твоєму милосердю, о Боже, себе самих і наших близьких, хворих і стражденних. Прагнемо вслуховуватися в те, що Ти бажаєш нам сказати, і прийняти зцілення душі й тіла, яким Ти хочеш нас обдарувати.
Ти найкраще знаєш, чого кожен з нас потребує.
Ми віримо, що в цій новенні Ти прийдеш до нас зі своєю любов’ю, зціленням та зміцненням: для кожного з нас і для кожної людини, яку ми ввіряємо Тобі у своїх проханнях.
Роздуми
У Євангелії від св. Матея читаємо: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо Закон і Пророки» (Мт 7,12).
Хвороба — це тяжке випробування, також і тому, що ми щодо неї безпорадні. Прості щоденні справи, які досі ми виконували не замислюючись, тепер вимагають таких зусиль, — а часто навіть стають неможливими. Ба, навіть функції нашого власного тіла тепер ми не завжди контролюємо… І саме це у хворобі найболісніше — залежність, покладання на «ласку» інших, прохання про допомогу і приймання цієї допомоги. Бо ж у глибині серця ми повторюємо тільки одне: «Щоб ні для кого не бути тягарем».
Хвороба показує нам наші обмеження, наші рамки, нашу несамодостатність. Ми не існуємо самотньо у світі й ми потребуємо одні інших; ми потребуємо одні одних взаємно. Перед лицем моєї слабкості, неспроможності дати собі раду з найпростішими справами — інші можуть дозрівати в чуйності, співчутливості, любові. Ісус прийняв допомогу Симеона з Киринеї, Просімо Господа, щоб нам перестати бути самодостатніми, щоб ми були здатні попросити інших про те, що нам потрібне, і надану допомогу приймали зі вдячністю.
Молитва
Господи, як мені тяжко зносити свою безпорадність у хворобі і страждання моїх близьких! Як же тяжко запанувати над справами поточного дня, а не раз і над власним тілом. Я потребую допомоги інших.
Прошу Тебе, Господи, дай мені вміти про цю допомогу попросити просто і безпосередньо, і бути вдячним за те, що отримую.
Дай мені дар істинного смирення, а не фальшивої покори, яка є гординею.
Дай, щоб я смиренно прийняв і виразив свою слабкість, потребу любові й підтримки від моїх близьких, а часом — і від чужих людей. Навчи мене обдаровувати їх добром, так як вони з добром приходять до мене. Навчи мене відповідати любов’ю на їхню турботу і допомогу.
Господи Ісусе, ввіряємось Твоєму милосердю і з довірою благаємо:
Господи, Ти взяв на себе всі наші хвороби. — Зціли нас, Господи.
Господи, Ти зцілив слугу сотника з Капернаума.
Господи, Ти повертав зір сліпим.
Господи, Ти відкривав слух глухим.
Господи, Ти дарував мову німим.
Господи, Ти воскресив вдові її єдиного сина.
Господи, Ти подолав не Хресті все зло світу.
Господи, Ти зціляєш скрушених серцем.
Господи, Ти лікуєш усі наші немочі.
Господи, Ти зміцнюєш усіх струджених, обтяжених і тих, кому погано.
Господи, Помічнику і Оборонцю наш перед злими духами.
Господи, Ти у своїй незбагненній доброті прагнеш спасти всіх.
Господи, Ти зараз схиляєшся наші мною і моїми близькими, які страждають (…).— Зціли нас, Господи.
Святий отче Станіславе Папчинський, молись за нас.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Переклад за: Teksty wielkiej nowenny za chorych i cierpiących 2021
фінансово.
Щиро дякуємо!
