Римо-кат.: Середа VI звичайного тижня
Греко-кат.: Праведного Симеона Богоприємця й Анни пророчиці
Римо-католицький календар
Середа VI звичайного тижня
Перше читання
Бут 8, 6-13. 20-22
Читання з Книги Буття
По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.
Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили. Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха.
Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику. Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то Я вчинив був. Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 116Б (115), 12-13. 14-15. 18-19 (П.: пор. 7а)
Похвальну жертву принесу я Богу.
Чим Господеві я віддячу *
за всі його добродійства для мене?
13. Я підніму чашу спасіння *
і прикличу ім’я Господнє.
Виконаю обіти мої Господеві *
перед усім його народом.
Цінна в очах Господніх *
смерть його вірних.
Виконаю обіти мої Господеві *
перед усім його народом.
В дворах дому Господнього, *
посеред тебе, о Єрусалиме!
Спів перед Євангелієм
Пор. Еф 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя
Нехай Отець Господа нашого Ісуса Христа
проникне наші серця своїм світлом,
щоб ми знали, чим є надія нашого покликання.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 8, 22-26
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус та його учні прийшли у Витсаїду. Там привели до Нього сліпого та й просять Його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів Він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш що-небудь?» Глянув той і каже: «Бачу людей, – наче б дерева ходячі!»
Тоді знову поклав Він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
І послав його додому, кажучи: «Навіть у село не входь».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
(Юліанський стиль)
Праведного Симеона Богоприємця й Анни пророчиці
Ап. – 2 Пт. 68 зач.; 3, 1-18.
1. Це, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку, 2. щоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса. 3. Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях 4. і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.» 5. Скрите перед ними, – бо самі того хочуть, – що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим, 6. тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою. 7. Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей. 8. Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день. 9. Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. 10. День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться. 11. І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності, 12. очікуючи і прискорюючи день Божого приходу, коли небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться! 13. Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває. 14. Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі. 15. Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам, 16. що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель. 17. Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности; 18. але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.
Єв. – Мр. 61 зач.; 13, 24-31.
24. За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла, 25. зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться. 26. І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою. 27. Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. 28. Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м’яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо. 29. Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що – близько, під дверима! 30. Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться. 31. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
фінансово.
Щиро дякуємо!
