Притча про десять мін

Роздуми до Слова Божого на середу ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

Часто помилково вважається, що притча про десять мін – це повторення притчі про п’ять талантів. Але коли уважно прочитаємо текст, то віднайдемо там суттєві різниці. Притчу про міни Ісус розповідає в домі Закхея у Єрихоні, натомість притчу про таланти, скоріш за все, говорить на Оливній горі незадовго до своїх Страстей, в останній тиждень свого земного життя. Також можемо побачити інші відмінності. У притчі про таланти господар роздає згідно зі здібностями кожного: одному п’ять, іншому два, ще іншому один талант, а в притчі про міни усі слуги отримують однаково: по одній міні. Під час розрахунку господар робить розрізнення між ними: у притчі про таланти для всіх лунає одне запрошення – Увійди в радість свого Пана, натомість у притчі про міни – один зі слуг отримав владу над десятьма містами, інший над п’ятьма. Як зрозуміти цю притчу..?

Ким є отой чоловік знатного роду, який, вирушивши в дорогу, у край далекий, аби отримати царство, – роздав своє майно? Гадаю, Ісус говорить про себе як про чоловіка зі знатного роду, якого не торкнулась пляма гріха. Про Його шляхетність свідчить Послання до Євреїв (7,26): Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса…

Міна, яку він дає кожному зі слуг, – це одночасно і дар, і позика. Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся. Слуги мали промишляти добром свого Пана до часу, коли Він повернеться, щоб потім воздати Йому – повернути цей скарб примноженим. Кожен з нас отримав дар життя від Бога, отримав «одну міну» з Божої скарбниці. Це одночасно дар і «позика», бо ніхто з нас сам у собі життя не має, лише від Бога його черпаємо, від Того, Хто є джерелом життя. Той, хто в дарі розпізнає Подателя, знає, що дар потрібно використовувати згідно з Його намірами (Ханс Урс фон Бальтазар). Чи ти в дарі свого життя розпізнаєш його Подателя – Господа?

Останній слуга прийняв свій дар у страху, що нічого розумного не зможе з ним зробити… І повернув те, що отримав. Страх настільки паралізував його, що дар утратив свій сенс для нього. Бійся втратити найважливіше – сенс дару, отриманого від Бога!