Польські посткомуністи (Союз лівих демократів – SLD) запропонували ліквідувати Інститут національної пам’яті. Діяльність Інституту починалася з викриття співпраці з гітлерівцями, пізніше розширилася також на викриття співпраці зі Службою Безпеки (польським КДБ) і спецслужбами СРСР.
Представник лівих демократів п.Даріуш Йонський сказав: «Пропонуємо, щоб 30 червня ІНП був ліквідований а, відповідно, перестали бути обов’язковими люстраційні заяви. Внаслідок 13 років діяльності Інституту потерпілих більше, ніж від діяльності СБ».
У Польщі, згідно із законодавством, кожен, хто працює в органах публічної влади – судді, прокурори, депутати, міністри, – повинен написати люстраційну заяву. Якщо буде встановлено, що хтось із цих держслужбовців надав люстраційному бюро неправдиві відомості, то щодо такої особи розпочинають слідство. Якщо суд доведе, що особа подала неправдиві відомості, вона протягом десяти років не має права обіймати посади в органах публічної влади.
Віце-голова Клубу СЛД п.Лешек Александшак вважає, що «переслідуванням злочинців має займатися прокуратура, а історією Польщі – історики». Мовляв, якщо це справді злочинці, то нехай будуть засуджені, а «ганьбитися в міжнародному середовищі» такими розслідуваннями Польщі не годиться.
Власне, такими розслідуваннями, чи не ховаються злочинці, затаївши відомості про свою співпрацю з людожерськими системами, і займається ІПН. Очищення народної пам’яті – крок, за який Польщу можна тільки поважати.
Тривалий час цю інституцію очолював п.Януш Куртика, який загинув 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом.
За матеріалами: РАР