Коментуючи подвійне чудо Ісуса, про яке розповідається в Євангелії від Матея, Папа Лев XIV наголосив на тому, що акт віри, звернений до Ісуса, пробиває джерело Його благодаті, яка навіть у непомітний спосіб перемінює наше життя. Ісус може відродити нас, також і тоді, коли переживаємо досвід розчарування та втоми від життя.
«Дуже поширеною хворобою в наш час є втома від життя: реальність здається нам занадто складною, важкою, непідсильною. І тоді ми вимикаємося, засинаємо, в ілюзії, що після пробудження все буде інакше», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи свої роздуми з нагоди загальної аудієнції в середу, 25 червня 2025 року. Також і цього разу він поділився деякими думками про те, як оздоровлення, здійснені Ісусом та описані в Євангеліях, є знаком надії. «У Ньому є сила, яку також і ми можемо відчути, якщо встановимо стосунки з його Особою», – наголосив Святіший Отець. Зазначимо, що ця аудієнція була останньою перед літньою перервою, наступна загальна аудієнція запланована на 30 липня.
Виходити назустріч дійсності
Зупинившись на явищу «втоми від життя», Наступник святого Петра наголосив на тому, що з реальністю слід рахуватися, «і разом з Ісусом можемо з цим справитися». Ми іноді можемо почуватися заблокованими судженнями тих, хто «навішує ярлики на інших». На його думку, такі життєві ситуації описані в 5-й главі Євангелія від Марка, де розповідається про дванадцятирічну дівчинку, яка лежить у ліжку, вмираючи, та про жінку, яка ті ж дванадцять років страждала від втрати крові.
«Між цими двома жіночими постатями євангелист поміщає постать батька дівчини: він не залишається вдома, щоб плакати над хворобою дочки, а виходить і просить допомоги. Хоча він є головою синагоги, він не висуває вимог, спираючись на своє соціальне становище. Коли доводиться чекати, він не втрачає терпеливості та чекає. А коли йому прийшли сказати, що його дочка померла і немає сенсу турбувати Учителя, він і далі вірить та надіється», – зазначив Лев XIV.
Рішення, яке змінює життя
Розмову цього батька з Ісусом перериває жінка, якій вдалося наблизитися до Ісуса та торкнутися Його одягу. За словами Папи, вона «з великою відвагою прийняла рішення, яке змінило її життя». Усі казали їй зберігати дистанцію та не показуватися людям, прирікши на самотність.
«Іноді також і ми можемо стати жертвами судження інших, які претендують на те, щоб натягнути на нас костюм, який не є нашим», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що ця жінка, натомість, ступає на дорогу спасіння в той момент, «коли в ній проростає віра в те, що Ісус може її зцілити». Вона знаходить сили, щоб вийти на пошуки, щоби принаймні доторкнутися до Його одягу. І хоч навколо Ісуса був натовп і чимало людей торкалися його, нічого не діялося, аж доки жінка не оздоровилася через дотик. У чому ж різниця? Лев XIV відповів словами святого Августина, сказаними від імені Ісуса: «Натовп товпиться навколо мене, але віра доторкається до мене».
«Так і є: щоразу, коли ми робимо акт віри, звернений до Ісуса, встановлюється контакт з Ним, і відразу ж від Нього виходить Його благодать. Іноді ми цього не помічаємо, але таємно і реально благодать досягає нас і зсередини повільно перетворює наше життя», – мовив Святіший Отець.
Чого насправді боятися?
За словами Наступника святого Петра, також і сьогодні багато людей «у поверховний спосіб наближаються до Ісуса», не вірячи в Його могутність. Натомість ця жінка, «мовчазна й анонімна», перемогла свій страх і доторкнулася «Ісусового серця» руками, які інші вважали нечистими, й відразу відчула, що стала здоровою. Й у цей же момент батько отримує звістку про те, що його донька померла. Однак Ісус каже йому: «Не бійся, тільки віруй». Прийшовши до його дому, Він сказав тим, хто плакав: «Вона не померла, вона спить», а до дівчатка мовив: «Дівчино, встань!». І вона підвелася. «Цей жест Ісуса показує нам, що Він не тільки зцілює від усіх хвороб, але й пробуджує від смерті. Для Бога, Який є Вічним Життям, смерть тіла є як сон. Справжня смерть – це смерть душі: саме її ми повинні боятися!» – наголосив Папа.
Потреба поживи
Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на ще одну деталь: воскресивши дівча, Ісус сказав батькам дати їй їсти. Це, за словами Папи, «ще один дуже конкретний знак близькості Ісуса до нашої людської природи». «Але ми можемо розуміти це і в більш глибокому сенсі і запитати себе: коли наші діти переживають кризу і потребують духовної поживи, чи вміємо ми дати їм її? І як ми можемо це зробити, якщо самі не живимося Євангелієм? Дорогі брати і сестри, – підсумував Лев XIV, – у житті бувають моменти розчарування і зневіри, а також досвід смерті. Вчімося у тієї жінки, у того батька: йдімо до Ісуса: Він може нас зцілити, Він може нас відродити. Ісус – наша надія!».
фінансово.
Щиро дякуємо!
