Роздуми над Словом Божим на четвер ІХ звичайного тижня, рік ІІ
Досвід любові до Бога дозволяє приймати себе з усім нашим життєвим багажем і тому дає можливість любити ближнього, як самого себе. Таку послідовність можемо спостерігати у Святому Письмі. Це Божий напрямок любові, іншої можливості Слово Боже не передбачає.
“ Нам легше мати 300-400 друзів Вконтакті або Фейсбуці, ніж відважитися порозмовляти з тим, хто поруч
Хочу звернути увагу на одну важливу деталь у цьому фрагменті. Отож, хоч як би це не здавалось дивним, але в заповіді любові не написано про те, щоб любити всіх на світі — лише любити ближнього свого. Хоч Святе Письмо і заохочує до такої постави любові, яка огортає всіх, однак у самій заповіді маємо наказ любити ближнього. Грецьке слово πλησίον означає «того, хто є поруч», хто є біля тебе, з ким ти маєш безпосередній зв’язок. Набагато легше любити дітей в Африці або ескімоса на Алясці, ніж свого сусіду або тещу, або начальника на роботі. Легше нам мати 300-400 друзів у Фейсбуці, ніж відважитися порозмовляти з тим, хто поруч. Цікаво, а чого більше прагне Господь?