Своє повчання, виголошене перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 22 липня, Папа, присвятив Господеві, як Пастиреві людства. А це, за його словами, означає, «що Бог бажає для нас життя, бажає привести нас на добре пасовисько, де зможемо живитися та відпочити; Він не хоче, щоб ми загубилися чи померли, але щоб осягнули мету нашого шляху, якою є повнота життя».
Це якраз те, чого бажає кожен батько та кожна мати для своїх дітей: добра, щастя, реалізації.
«У Євангелії, – сказав Бенедикт XVI, – Ісус представляє Себе, як Пастиря загублених овець з дому Ізраїля. Його погляд на людей є поглядом пастиря». Це, наприклад, бачимо в словах святого Марка, який пише, що одного разу Ісус, вийшовши з човна, побачив великий натовп людей та «змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало». «Ісус, – сказав Святіший Отець, – Своєю проповіддю та Своїми ділами втілює Бога Пастиря , дбаючи про хворих та грішників, про тих, які є «загубленими», щоб привести їх до безпечного місця, до Отцевого милосердя».
Папа зауважив, що однією з таких загублених овечок була Марія Магдалина, пам’ять якої спогадувалася того дня за новим календарним стилем. Євангеліст Лука розповідає, що Ісус вигнав з неї сім бісів, тобто, визволив від повного підкорення злому. «В чому ж полягає це глибоке зцілення, яке Бог довершує через Ісуса?» – запитав Бенедикт XVI, відповідаючи: «Полягає у справжньому, повному мирі, який є плодом примирення людини в собі самій та в усіх її взаєминах: з Богом, з ближніми, зі світом». Святіший Отець зазначив, що лукавий завжди намагається зруйнувати Боже діло, сіючи поділи в серці людини, між людиною та Богом, в міжособових стосунках. Він сіє війну, в той час, як Бог творить мир. Навіть більше, як навчає святий Павло, сам Христос є нашим миром, Який, ставши Агнцем, що касує гріхи світу, сповнив обітницю 23 Псалма: «Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні».
«Ці слова, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – прискорює биття нашого серця, тому що висловлюють наше найглибше прагнення, говорять про те, для чого ми створені: про життя, вічне життя! Це слова тих, хто, як Марія Магдалина, досвідчив Бога у своєму житті та знає Його мир».
За матеріалами: Раді Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
