24 липня Патріарх Антіохійський Ігнатій IV звернувся до всіх «сил, що всередині та за межами Сирії, яку роздирають протиріччя», із закликом до миру.
Християнська церква Ім Аль-Зінар, зруйнована під час зіткнення повстанців з армією. Обірвалася люстра зі стелі. Хомс, 23 липня 2012р.
Фото: Reuters
Про те, що «Арабська весна» швидко обернеться на «зиму», говорив ще у березні ц.р. новообраний глава Маронітської Католицької Церкви Бешара Бутрос Рай. «Ми по стороні “Арабської весни”, але ми не з цією весною насильства, війни, руйнації та вбивств, – сказав він журналістам незабаром після свого обрання. – Як це можна назвати “весною”, коли людей щодня вбивають? Говорять про Ірак і демократію, але мільйон християн із тих півтора мільйона, що були, вже втекли з Іраку», – передало слова Бешара Бутроса Рая CWN.
І ось, Патріарх Антіохійський і всього Сходу Ігнатій IV звертається до людей у Сирії, де тривають воєнні дії. «Араби Сирії, незалежно від релігії, яку хто сповідає, можуть жити в нашій країні мирно і творчо», – вказує Патріарх Ігнатій IV. «Християни втратили села, міста, майно, священні храми та сім’ї… Ми закликаємо всіх сирійців, в ім’я єдиного істинного Бога, погодитися жити у примиренні між собою в нашій благословенній Сирії. Ми також сподіваємося, що міжнародні організації та міжнародне співтовариство зрозуміють особливості нашої країни і нададуть нам гарантії миру, стабільності та примирення».
Про становище у цій країні Die Tagespost опублікувало 11 липня інтерв’ю з главою сирійської мелькітської (уніатської) спільноти Григорієм ІІІ Лахамом. «Як єпископ, я б не хотів нікого звинувачувати, – зокрема, сказав він. – Але весь світ налаштований проти нас. І зброя надходить у табори повстанців зусібіч: із Туреччини і Йорданії, Лівану та Іраку. До релігії це нічого не має. На перший погляд, у нас триває суперництво між суннітами й алавітами. Але на дальшому плані видніють інтереси корпорацій: ідеться про нафту і газ. Доки араби не єдині – немає вирішення цього конфлікту. “Арабська весна”, кажуть, має за мету демократизацію арабського світу, але насправді вона призвела до розколу в ньому – за принципом “розділяй і володарюй”…»
За даними джерел усередині Сирії, – написав нещодавно французький портал www.chretiente.info, – християни дедалі частіше зазнають агресії, їх виганяють із їхніх будинків та околиць. Християни втікали з Хомса після того, як їхні церкви були пограбовані і зайняті повстанцями. Щонайменше 9000 християн були змушені полишити міста Аль-Кусайре, на захід від Хомса, після того як керівники повстанських угруповань висунули їм ультиматум… У районах, контрольованих повстанцями, мусульмансько-християнське співіснування стає неможливим. Суннітський повстанський лідер Аднан Ар-Ур обіцяє християнам таке майбутнє: “Ми поріжемо їх на шматки й кинемо псам”».
Очільники християнських Церков Сирії мають вельми вагомі підстави звертатися із закликами про примирення. А справа цілої Церкви – не забувати у своїх молитвах тих, над ким сьогодні нависла загроза винищення.
За матеріалами: www.amen.gr, www.chretiente.info