На спомин св.Антонія у м.Городок, що на Хмельниччині, завжди збирається величезна кількість людей. Кожного року паломники з різних околиць прибувають до Городка, щоб помолитись до Бога за заступництвом св. Антонія, чудодійний образ якого знаходиться в парафії св. Станіслава, єпископа і мученика.
Особливим гостем урочистості був архиєпископ Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький, який привіз з собою мощі бл. Йоана Павла ІІ.
Під час проповіді владика розповів про цікаві моменти життя бл. Йоана Павла ІІ, з яким провів 9 років, як його другий секретар. Особливо архиєпископ Мокшицький наголосив на духовному житті блаженного, його відданості Богу і відкритості на людей: «Зранку, ще перед ранішніми молитвами, Папа молився частину Розарію, лежачи хрестом. Кожного вечора, приблизно о 22.30, Папа підходив до вікна, молився і благословляв: паломників, які гуляли на площі св. Петра, благословляв вічне місто Рим і всіх людей в світі. Сьогодні він благословляє нас з неба».
У своїй промові о.Павло Островський, настоятель Отців Маріянів на Україні, пригадав вірним постать о. Владислава Ванагса, багаторічного настоятеля Городоцької парафії. О. Павло сказав: «Коли о. Владислав будував цей храм в Городку, одну з кімнат призначив для Папи, що в той час видавалось неможливим. Але о. Владислав завжди молився і вірив. І все таки Папа Йоан Павло ІІ приїхав у Городок, присутній у своїх мощах. Їх розміщено в каплиці під кімнатою, яку о. Владислав призначив для Папи. Ми віримо, що ця подія відбулася за заступництвом о. Владислава Ванагса».
На закінчення Євхаристії присутні разом молились літанією до св. Антонія з Падуї, пройшли процесією з Пресвятими Дарами навколо храму і отримали благословіння мощами бл. Йоана Павла ІІ.
Багато священиків, монахинь і вірних брали участь у спільній молитві. Своїм співом прикрашав Літургію хор з парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, м. Хмельницький. Урочисту асисту організували семінаристи Вищої Духовної Семінарії м. Городок. Як казав настоятель парафії о. Віктор Лутковський MIC: «Зараз тут є небо, тому що сам Господь є між нами».