Оприлюднено документ Генерального секретаріату Синоду — орієнтири для помісних Церков, щоби продовжувати шлях, розпочатий папою Франциском і підтверджений Левом XIV.
Повідомляється, що Святіший Отець додав ще дві дослідницькі групи до вже створених. У тексті міститься заохочення долучати тих, хто досі залишався на узбіччі, а також розширювати слухання — у в’язницях та лікарнях. Також оголошено Ювілей синодальних команд.
Продовжуємо синодальне слухання
Надати Церквам по всьому світу спільну систему координат, щоб легше було прямувати вперед разом, та сприяти діалогу, який приведе Вселенську Церкву до Церковної асамблеї в жовтні 2028 року. Саме в цьому руслі створено документ, який 7 липня 2025 року опублікував Генеральний секретаріат Синоду під назвою «Напрямні для імплементаційної фази Синоду».
Текст схвалила XVI Звичайна рада Генерального секретаріату Синоду, яка зібралася в Римі кілька днів тому. Члени Ради 26 червня приймали Папу Лева, який заохотив їх і надалі діяти в стилі синодальності, що є «наставленням, яке допомагає нам бути Церквою». Лев XIV підтвердив діяльність Дослідницьких груп, які минулого року створив Папа Франциск для поглиблення роздумів над певними темами з канонічної, богословської та душпастирської точки зору, й додав до них дві нові: «Літургія в синодальній перспективі» та «Статут єпископських Конференцій, Церковних асамблей та Помісних соборів».
Перед Генеральним секретаріатом Синоду стоїть завдання «забезпечити, щоб рішення Папи, які визріють із результатів роботи цих груп, були гармонійно інтегровані в поточний синодальний шлях».
Огляд документа
На перших сторінках документа перераховано майбутні етапи синодальної подорожі та анонсовано особливу подію — Ювілей синодальних команд та органів участі, який відбудеться у Ватикані з 24 по 26 жовтня 2025 року. Це «привід налагодити зв’язки, обмінятися досвідом і краще налаштуватися на спільну роботу».
В першому розділі пропонується «інтерпретаційний ключ до фази імплементації синодального процесу». Імплементація має «випробувати оновлені практики та структури», щоби зробити життя Церкви «дедалі більш синодальним». Ця фаза, отже, не є «додатковим завданням, якого вимагає Рим», ані часом для формулювання абстрактних гіпотез, ані «простим повторенням того, що вже було пережито». Етап імплементації «є частиною звичайного життя Церков», які мають визначити «формаційні шляхи для досягнення відчутного синодального навернення в різних церковних реаліях».
На етапі втілення в життя беруть участь жінки й чоловіки, представлені різноманітними харизмами, покликаннями і служіннями; малі християнські спільноти або низові церковні громади; парафії, асоціації, рухи; богопосвячені особи. Словом — усі, бо «це не може бути подорож, обмежена основною групою прихильників». Вирішальним у цьому сенсі є залучення тих, хто досі залишався на узбіччі синодального шляху, «людей і груп з різним культурним самовизначенням та соціальними умовами», особливо бідних і відкинутих.
Так само особливої уваги потребує «вислуховування тих, хто виражає нерозуміння й опір». У цьому сенсі запрошення до Церков полягає в тому, щоб шукати «інструментів слухання» в різних контекстах, і не тільки в парафіях, але, наприклад, в університетах, центрах слухання і прийняття, лікарнях і в’язницях, цифровому середовищі.
В тексті підтверджено, що «першою особою, відповідальною» за фазу імплементації в кожній місцевій Церкві, є дієцезіяльний або єпархіальний єпископ, який повинен залучати інших осіб та органи, такі як різні ради (пресвітерські, душпастирські, з економічних питань) та передусім дієцезіяльні/єпархіальні синодальні команди, чия робота на етапі консультацій була неоціненною. Наявні команди треба буде посилити й оновити, поновити їхню діяльність, якщо вона була призупинена, інтегрувати за потреби, або ж сформувати там, де їх ще немає.
Документ детально зупиняється на завданнях Генерального секретаріату Синоду. Крім того, буде підтримано організацію Континентальних оціночних асамблей (1‑й квартал 2028 р.) та Церковної асамблеї в жовтні 2028 р., які стануть нагодою «поділитися досвідом оновлення практик і структур у синодальному сенсі», щоби представити їх Папі для «остаточної оцінки».
Загалом рекомендується, щоб синодальний метод не зводився «до серії технік для управління зустрічами», але проживався як «духовний і церковний досвід, який передбачає зростання в новому способі буття Церкви». Тому методологічні вказівки формуватимуться відповідно до розмаїття процесів (розпізнавання, управління, слухання, формування тощо), які характеризуються різними цілями, але об’єднані тим, що «відбуваються в синодальному стилі».
Кардинал Грек: Папа заохочує продовжувати
Вступ до цього документа написав Генеральний секретар Синоду кардинал Маріо Грек. Він наголошує, що новий Папа «з самого початку заохочує продовжувати активну участь у синодальному шляху».
Підсумковий документ Синоду про синодальність становить основу для подальшої діяльності. «Синодальна форма Церкви служить її місії, і кожна зміна в її житті має на меті зробити її більш здатною проголошувати Царство Боже та свідчити Євангеліє чоловікам і жінкам нашого часу», — зазначає кардинал Маріо Грек. Перед лицем світової кризи, спіралі насильства й воєн, які ускладнюють створення можливостей для зустрічей та діалогу, Генеральний секретар Синоду посилається на Догматичну конституцію Собору про Церкву «Lumen gentium». У ній зазначено, що Церква може бути «таїнством, тобто знаком та інструментом тісного єднання з Богом і єдності всього людського роду». Згідно з Заключним документом, Синод є «актом подальшого прийняття Собору, продовження його натхнень і відродження його пророчої сили для сучасного світу».
Кардинал Грек дякує тим помісним Церквам, які вже втілюють напрацювання Синоду про синодальність, і заохочує інші долучатися. «Вони також можуть зробити цінний внесок, і їхнє мовчання було би втратою для всієї Церкви».
Представлення керівних принципів також включає часові рамки та цілі реалізації Синоду. 2025-2026 роки мають служити процесам впровадження Підсумкового документа Синоду в місцевих Церквах та їхніх групах. 2027 рік буде часом оцінювання в межах дієцезій та єпархій, а в другій половині року — на національному та міжнародному рівнях. Нарешті, у 2028 році мають бути організовані континентальні оцінювальні асамблеї, а також Церковна асамблея у Ватикані, запланована на жовтень.
фінансово.
Щиро дякуємо!
