Римо-католицький календар
Субота ХІV звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 49, 29-31. 33; 50, 15-26а
Читання з Книги Буття.
Тими днями Яків повелів своїм синам, кажучи: «Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита; у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, собі на гробницю. Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію». А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.
Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: «Ану ж Йосиф зненавидить нас та й справді відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли».
І послали до Йосифа сказати: «Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи: “Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони бо зло вчинили тобі”. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька».
І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього. Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: «Ось ми — твої раби».
А Йосиф каже до них: «Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога? Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб возвеличити мене, як воно і є сьогодні, і спасти життя багатьом народам. Тому не бійтесь: я годуватиму вас і дітей ваших». І втішив їх і говорив до них зичливо.
І мешкав Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років. Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися на Йосифових колінах.
Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: «Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в землю, що про неї Він клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові».
І взяв Йосиф у синів Ізрáїля таку клятву: «Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості».
І помер Йосиф мавши сто десять років.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 1-2. 3-4. 6-7 (П.: пор. Пс 69(68), 33)
Шукайте Бога, всі покірні серцем.
Прославляйте Господа, Його Ім’я закликайте, *
між народами про Його діла сповіщайте.
Йому співайте, Йому грайте, *
роздумуйте про всі Його діла дивовижні.
Його святим Ім’ям хваліться; *
хай веселиться серце тих, хто Господа шукає.
Шукайте Господа і Його сили, *
постійно шукайте Його обличчя.
Нащадки Авраама — Його слуги, *
сини Якова — Його обранці!
Він є Господом, нашим Богом, *
суди Його — на всю землю.
Спів перед Євангелієм
1 Пт 4, 14
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні ви, коли вас зневажають за Ім’я Христове,
бо на вас покоїться Дух Божий.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 10, 24-33
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Учень не вищий за вчителя, а слуга — за свого пана.
Досить учневі стати таким, як його вчитель, а слузі — як його пан. Коли Господаря дому назвали Вельзевулом, то наскільки більше говоритимуть на Його домашніх! Тож не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане явним. Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо чуєте, проповідуйте на дахах. І не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.
Хіба два горобці не продаються за асарія? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця. А у вас усе волосся на голові пораховане. Не бійтеся, бо ви цінніші за безліч горобців.
Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, який на небесах, а хто відречеться від Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, який на небесах».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Бог прощає нас більше, ніж ми самі прощаємо себе (Слово між нами)
Невидимий Бог піклується про нас (о. Кирило Лесько)