Літургія дня

172

Римо-католицький календар

Понеділок ХХVІІ звичайного тижня, рік І

Перше читання
Йон 1, 1 – 2, 1. 11

Початок книги пророка Йони.

Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: «Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло піднялося до Мого обличчя». Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від обличчя Господа. Зійшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу і спустився на нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від обличчя Господа. Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна буря, тож корабель ось-ось мав уже розбитись. Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у самий низ судна, ліг і заснув глибоко.
І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Чого спиш? Вставай, візви до твого Бога, може, Він зглянеться над нами, і ми не загинемо». І говорили одинь до одного: «Ідім, киньмо жереб, щоб дізнатись, через кого сталось нам це лихо». Кинули вони жереб і жереб упав на Йону.
І кажуть вони до нього: «Скажи нам, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»
Він відповів їм: «Я – єврей і боюся Господа небес, який сотворив море й сушу».
Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» – довідались бо, що він утікав від обличчя Господа, бо він їм признався. Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.
Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас оця велика буря». І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало.
Тоді вони закликали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, щоб ми загинули за душу цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо Ти, о Господи, вчинив, як Тобі було завгодно». Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати.
Люди вельми налякались Господа й принесли Господу жертву та обреклись обітом.
І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І пробув Йона в нутрі риби три дні й три ночі. І Господь повелів рибі, й вона вивергнула Йону на сушу.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Йон 2, 3. 4. 5. 8 (П.: пор. 7в)

Бог мою душу витягнув із ями.
або: Господи, Ти витягнув моє життя із ями.

 У моїй скруті до Господа візвав я, *
і Він до мене відізвався.
З нутра шеолу закричав я, *
і Ти почув мій голос. 

Ти кинув мене у безодню, у серце моря, *
і потоки мене оточили.
Усі Твої буруни і Твої хвилі *
пройшли наді мною.

 Тоді я мовив: *
«Відкинутий я з-перед очей у Тебе!
А все ж таки я глядітиму знову *
на святий храм Твій, Боже».

Коли моя душа в мені умлівала, *
про Господа згадав я,
і моя молитва долинула до Тебе, *
до храму святого Твого.

Спів перед Євангелієм
Йн 13, 34

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нову заповідь даю вам,
щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 10, 25-37

Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкувати вічне життя?»
Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?»
Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе».
Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!»
А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближнім?»
На це Ісус сказав: «Один чоловік сходив з Єрусалима в Єрихон і попався розбійникам, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою сходив один священник і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. А якийсь самарянин, який ішов дорогою, наткнувся на нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на власну худобину, привіз до постоялого двору й попіклувався про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Попіклуйся про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Хто з цих трьох, на твою думку, виявився ближнім тому, який попався розбійникам?»
Він відповів: «Той, хто вчинив милосердя над ним!»
Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Що нам допоможе любити ближніх (і дальніх) (Слово між нами)

Серце самарянина (о. Кирило Лесько)

Який наш Бог! (Verbum Christi)

Греко-католицький календар
Св. апостола Томи

З дня:

Апостол
Еф 4, 25-32

25 Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближ­ньо­му правду, бо ми є членами одне од­ного. 26 Гніваючись, — не грішіть; сон­це хай не заходить у вашому гні­ві, 27 і не давайте місця дияволові. 28 Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу. 29 Жодне погане слово хай не ви­ходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно при­несло користь тим, хто слу­ха­є. 30 І не засмучуйте Святого Божо­го Духа, яким ви запечатані на день викуплення. 31 Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай відда­лять­ся від вас разом з усякою зло­бою. 32 Будьте ж добрими один до од­ного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам про­стив!

Євангеліє
Лк 3, 19-22

19 А тетрарх Ірод, якому Йоан докоряв за Іродіяду, дружину його бра­та, і за все зло, яке зробив Ірод, 20 до всього додав ще й те, що зам­кнув Йоана у в’язниці.
21 Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, хре­стившись, молився, — розкрилися не­беса, 22 і Дух Святий у тілесному ви­гля­ді, як голуб, зійшов на Нього, і по­чув­ся голос із неба: «Ти — Мій Улюб­лений Син, у Тобі Моє уподо­бання».

Апостола:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Йн 20, 19-31

19 Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібрали­­ся [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам! 20 Промовивши це, показав їм руки та бік. Поба­чив­ши Господа, учні зраділи. 21 Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я по­­­силаю вас! 22 Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа! 23 Кому простите гріхи, — будуть прощені їм; кому затримаєте, — будуть затримані.
24 Тома, один із дванадцятьох, зва­ний Близнюком, не був з ними, ко­ли прийшов Ісус. 25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він ска­­зав їм: Поки не побачу на Його ру­­ках ран від цвяхів і не вкладу мо­го паль­ця в рани від цвяхів, не вкла­ду своєї руки в Його бік, — не по­вірю!
26 Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, й Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкне­ні двері та став посередині й ска­зав: Мир вам! 27 Потім каже Томі: Поклади сю­ди свій палець, поглянь на Мої ру­ки, простягни свою руку і до­торк­нися до Мого боку, — і не будь не­віру­ю­чий, але віруючий! 28 У відповідь Тома сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Каже йому Ісус: Тому що ти по­­бачив Мене, ти повірив? Бла­жен­ні ті, які не бачили, а повірили!
30 Багато інших чудес зробив Ісус перед своїми учнями, які не за­пи­сані в цій книзі. 31 А це було написане, щоб ви пові­рили, що Ісус є Христос, Син Бо­жий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.

Римо-катол.: 6 жовтня (довільний спомин)

Бруно Кельнський, або Бруно Картузіанець (бл.1030-1101), став засновником ордену картузіанців, завдяки яким отримав своє ім’я. Картузіанці (латинська назва місцевості Шартрез — Cartusia) це особливий орден: вони мовчать. Сьогодні навіть важко уявити, що Велика Шартреза, місце глибокого споглядання Бога і великої тиші, до якого туристам зась, а в околицях навіть автомобілям заборонено їздити, щоби шумом не порушувати мовчання, — починався з маленької церковці й сімох хиж навхрест неї.

Святий Бруно народився в Кельні, навчався у відомій тоді Реймсській школі у Франції. Здобув ступінь доктора богослов’я, був висвячений у 25 років і став каноніком Реймсського собору. Дієцезія Реймс була «старшою», тобто головною, серед дієцезій Франції; стати каноніком катедри означало великі привілеї. Однак Бруно бажав не привілеїв, а повернення до істини монашого життя. Разом із єпископом Жерве, прихильником клюнійської реформи, він дбав про виведення монастирів з-під влади держави, викорінення симонії (продажу церковних постів). По смерті єпископа Жерве кафедру Реймса посів єпископ Манасія, якому була вигідна і симонія, і сполучена з громадською церковна влада єпископа. Бруно ініціював собор в Отоні, де єпископа Манасію засудили, але єпископ зробив усе, щоби вижити Бруно з Реймса. Проте незабаром у місті вибухнув бунт — не тільки святому Бруно не подобався єпископ і його поведінка. Манасії самому довелося втікати з міста. Певно, для св. Бруно це стало підтвердженням правоти його шляху і покликання.

1084 року Бруно разом з шістьма товаришами-однодумцями прийшов до єпископа Гуго Шатонефського, просячи про місце для особливого, споглядального служіння Богу на підставі чистого від перекручень Уставу св.Бенедикта. Єпископ, який незадовго до цього бачив уві сні хрест в оточенні сімох зірок, сприйняв їхній прихід як тлумачення свого сну, і дав дозвіл заснувати монастир поблизу містечка Шартрез. До речі, хрест і сім зірок донині перебувають у гербі картузіанців.

«Скільки користі й Божого захвату дають відлюдність і спокій пустелі тим, хто їх прагне, — знають лише ті, хто пізнав це на власному досвіді, — писав св.Бруно. — Мужі сильні можуть тут пізнати себе, залишаючись у собі; наполегливо прагнути чеснот і користуватися плодами Небесної благодаті. Тут погляд стає таким гострим, що може роздивитися Нареченого ясно. Тут перебувають у діяльному спокої та відпочивають у спокійній діяльності. Тут Бог після важкої битви винагороджує своїх сильних заповітною нагородою: спокоєм, якого не знає світ, і радістю у Святому Духові».

Шість років св.Бруно провів у Великій Шартрезі. Папа Урбан ІІ, який колись був його учнем, покликав святого до Рима, потребуючи мудрого порадника. Цілий рік монах-самітник провів у столиці Церкви, смиренно несучи свій послух, але потім попросив змоги повернутися у свій спокій. Папа відпустив його з дозволом збудувати в горах Калабрії (Італія) монастир за зразком Великої Шартрези. Там св. Бруно і залишався аж до смерті.

Навіть його канонізація була максимально тихою. Власне, канонізаційних урочистостей як таких не було взагалі. Літургійний культ Бруно Кельнського дозволив 1514 року папа Лев Х, а папа Григорій XV поширив його культ 1623 року на всю Католицьку Церкву.

«Є багато причин хвалити Бруно, але над усе — така: він був найвищою мірою врівноважений і помірний, це вирізняло його з-посеред усіх. Його обличчя завжди виражало радість, а язик його був украй стриманий. Немає людини, яка могла б дорікнути йому за гордість, навпаки — він був сумирний, як ягнятко». Так писав про св. Бруно один з його сучасників.

Зображається у білому картузіанському вбранні. Його атрибути: оливна гілка, земна куля, хрест, митра і пасторал в ногах, палець на губах, череп.

Велика Шартреза

самарянин

Роздуми над Божим Словом на понеділок ХХVІІ звичайного тижня, рік І

 

 

Законовчитель знав відповідь на питання, яке поставив Ісусу Христу: «Учителю, що маю зробити, аби успадкувати вічне життя?». Запитуючи Ісуса, він можливо вже радів з того, що своїми додатковими питаннями заведе Ісуса з Назарету в глухий кут: адже той, Син теслі, аж ніяк не міг прочитати стільки книжок, порозмовляти зі стількома вчителями, як він — досвідчений вчитель Мойсеєвого Закону.

Ісус у відповідь, скеровуючи увагу на закон Мойсея, не обмежується сухими викладками та філософськими роздумами на цю тему, а переходить до того, що законовчитель повинен був знати та чим мав жити: наводить притчу про милосердного самарянина і таким чином відкриває слухачам глибинний сенс закону.

Закон Божий глибоко прописаний в наших серцях, в нашому сумлінні. Господь через Мойсея дав нам заповіді, бо часто нам важко почути голос сумління, а вони (заповіді Божі) служать орієнтирами, завдяки  яким ми можемо не втратити чуйності нашого серця до Голосу Бога в ньому. Що відрізняє левіта та  священника від самарянина, який проходив тією самою дорогою? З одного боку — і левіт і священник дуже добре знають закон Мойсея, можливо навіть щоденно чують або читають написане Слово Боже, а самарянин — ні. Проте самарянин слухняний голосу свого сумління, чує голос свого серця (див Лк 10, 33). Він не заглушив сумління сотнею додаткових приписів і тому виконує суть Закону Божого — вчинок милосердя…

ЗАКЛИК

В. Господи, відкрий уста мої.
У. І вуста мої возвістять хвалу Твою.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Псалом 24
Господь входить до храму

Брами небес відкриті для Христа з огляду на вивищення Його людської природи (св. Іриней).

Земля і все, що наповняє її, *
Всесвіт і ті, що живуть у ньому — вони Господні.
Адже Він заснував її на морях *
і на ріках облаштував її.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Хто вийде на гору Господню, *
і хто стане на Його святому місці?
Той, у кого руки невинні й серце чисте, †
хто не прив’язав до марного свою душу *
і підступно не клявся.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Такий отримає благословення від Господа *
і справедливу винагороду від Бога, свого Спасителя.
Це покоління тих, які шукають Його, — *
шукають обличчя Бога Якова.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Підніміть, брами, свої голови, — †
підніміться, вічні брами, *
хай увійде Цар слави.
Хто ж Той Цар слави? †
Це Господь — могутній і сильний, *
Господь, могутній у битві.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Підніміть, брами, свої голови, — †
підніміться, вічні брами, *
хай увійде Цар слави.
Хто ж Той Цар слави? *
Господь сил — Він Цар слави.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / котрому належить земля і все, що її наповнює.

УТРЕНЯ

В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.

Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.
Вищеподані тексти пропускаються, якщо безпосередньо перед цією Годиною йде Заклик.

ГІМН

1. Ти, що сказав, щоб ясність тьму змінила,
І день прийдешній освітив всю землю,
Живеш у нас, щоб через Духа свого
Добро давати.

2. Всі ми святині Господа живого,
І Кров’ю Сина щедро ми омиті.
Наріжний камінь нашої опори —
Одвічна Правда.

3. Ми через віру і любов святую
Несемо Бога, скритого у душах.
Поживою нам хліб є життєдайний
Хреста пожертви.

4. Щоденно просим ми Тебе, наш Отче,
Щоб вислухав Ти всі молитви наші.
Думки й серця хай миром наповняє
Твоя присутність.

5. Отцю, і Сину, і Святому Духу
Хвала хай буде нині і повіки.
А Церква, йдучи до джерел спасіння,
Хай славить Бога. Амінь.

ПСАЛМОДІЯ

1 АНТ. Щасливі ті, які живуть * у Твоїм домі, Гос­поди.

Псалом 84
Прагнення Божого храму

Бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо май­бутнього (Євр 13, 14).

Які любі Твої оселі, *
Господи сил!

Моя душа знемагає і лине до Господніх дворів, *
моє серце і моє тіло радіють живим Богом.

Адже й пташка знайшла собі хатку, і ластівка — собі гніздо, †
де виведе своїх пташенят, — *
Твої жертовники, Господи сил, мій Царю і мій Боже!

Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі: *
вони завжди складатимуть хвалу Тобі.

Блаженна людина, сила якої в Тобі, *
а в неї у серці — дороги до Тебе.

Вони проходять долиною Плачу — перетворюючи її в джерело, *
а ранній дощ покриває її благословенням.

Вони все більше й більше набиратимуться сили, *
з’являться перед Богом у Сіоні.

Господи, Боже сил, почуй мою молитву. *
Прислухайся, Боже Якова!

О Боже, Ти наш щит, *
поглянь і подивися на обличчя свого помазанця.

Адже один день у Твоїх дворах *
кращий за тисячі.

Я волію бути сторожем на порозі Божого дому, *
ніж жити в поселеннях грішників.

Адже Господь Бог — сонце і щит. †
Господь посилає милість і славу, *
не позбавить благополуччя тих, які ходять бездоганно. 

Господи сил, *
блаженна людина, яка покладає надію на Тебе!

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

1 АНТ. Щасливі ті, які живуть * у Твоїм домі, Гос­поди.

2 АНТ. Ходіть, вийдемо на гору Господню, * в дім нашого Бога.

Пісня Іс 2, 2-5
Гора Господнього храму на вершині гір

Всі народи прийдуть та поклоняться перед Тобою (Одкр 15, 4).

Наприкінці днів станеться, *
що гора дому Господнього буде утверджена на вершині гір

І підійметься понад пагорби, *
усі народи потечуть до неї.

І прийдуть народи численні й скажуть †
«Ходіть, підіймемось на гору Господню, *
до дому Бога Якова,

І Він навчить нас своїх доріг, *
і ми будемо ходити Його стежками»;

Адже з Сіону закон вийде, * 
і слово Господнє з Єрусалиму.

І Він судитиме народи, *
буде розсуджувати численні народи;

Вони перекують свої мечі на рала, * 
а списи свої на серпи.

Народ на народ не буде меча підіймати, *
І не вчитимуться більше воювати.

Прийдіть, доме Якова, *
і будемо ходити в світлі Господнім!

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

2 АНТ. Ходіть, вийдемо на гору Господню, * в дім нашого Бога.

3 АНТ. Співайте Господу, * славте Його Ім’я.

Псалом 96
Господь — Цар і Суддя усієї землі

І наче співають нову пісню перед престолом (Одкр 14, 3).

Заспівайте Господу нову пісню! *
Співай Господу, вся земле!

Співайте Господу, благословляйте Його Ім’я, *
день у день сповіщайте про Його спасіння.

Звістіть між народами Його славу, *
серед усіх племен — дивовижні Його діла.

Бо великий Господь і гідний найвищої хвали. *
Він грізний — понад усіх богів.

Адже всі боги народів — це ідоли, *
а Господь — небеса створив.

Слава і велич — перед Ним, *
а в Його святині — сила і краса.

Покоління народів, принесіть Господу, *
віддайте Господу славу і честь.

Віддайте Господу славу Його Імені, *
принесіть жертви та й заходьте у Його двори.

Поклоніться Господу — величному у святості. *
Хай затремтить перед Його обличчям уся земля.

Сповістіть між народами: «Господь зацарював!» †
Адже твердо стоїть світ, — він не захитається. *
Він справедливо буде судити народи!

Хай веселиться небо, хай радіє земля! †
Нехай збуриться море і все, що наповняє його. *
Хай радіє рівнина і все, що на ній!

Тоді радітимуть усі дерева в лісі †
перед обличчям Господа: бо Він йде, — *
бо йде Він судити землю!

Він справедливо судитиме Всесвіт, *
і народи — за своєю правдою.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

3 АНТ. Співайте Господу, * славте Його Ім’я.

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Як 2, 12-13

Так говоріть і так робіть, як ті, хто має бути суд­жений законом свободи. Тому що суд без милосердя на того, хто не чинив милосердя. Милосердя ставить­ся вище суду.

КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ

В. Благословенний Господь * Від віку до віку.
У. Благословенний Господь * Від віку до віку.
В. Тільки Він творить чудеса.
У. Від віку до віку.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. Благословенний Господь * Від віку до віку.

АНТ. ДО ПІСНІ ЗАХАРІЇ

Благословен Господь, * Бог наш.

ПІСНЯ ЗАХАРІЇ: Лк 1, 68-79
Месія та Його Предтеча

Благословенний Господь, Бог Ізрáїля, *
бо Він відвідав і викупив свій народ,

І підніс нам ріг спасіння *
у домі свого слуги Давида,

Як заповів відвіку *
устами святих своїх пророків:

Спасіння від наших ворогів *
і з руки всіх, хто ненавидить нас,

Щоб виявити милість нашим батькам *
і згадати свій святий союз:

Клятву, котру Він дав *
нашому батькові Авраамові,

Що дасть нам, визволеним з рук ворогів, *
без страху служити Йому,

У святості й праведності перед Ним, *
по всі наші дні.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, *
бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

Щоби дати пізнати Його народові спасіння *
через прощення їхніх гріхів;

Аби через превелике милосердя нашого Бога, *
в якому нас відвідає Сонце, що сходить на висоті,

Освітити тих, які сидять у темряві та в смертній тіні, *
й спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. ДО ПІСНІ ЗАХАРІЇ

Благословен Господь, * Бог наш.

ПРОХАННЯ

Господь Бог довірив людям цей світ, щоб вони згідно співпрацювали для слави свого Творця. Воз­несімо до Нього наші ревні молитви:

Дай нам прославити Тебе, Господи.

Благословляємо Тебе, Боже, Сотворителю всесвіту,
— який довірив нам багатства цієї землі і аж до цьо­го моменту зберіг наше життя.

Дай нам прославити Тебе, Господи.

Поглянь на нас, коли ми виконуємо щоденну працю,
— і вчини, щоб ми, співдіючи з Тобою, виконували Твою волю.

Дай нам прославити Тебе, Господи.

Нехай наша сьогоднішня праця буде корисною для братів,
— щоб ми разом з ними будували Тобі угодне земне суспільство.

Дай нам прославити Тебе, Господи.

Оточуй опікою нас і всіх, з ким ми сьогодні зустрі­немось,
— обдаруй нас радістю і миром.

Дай нам прославити Тебе, Господи.

Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі так і на землі.
Хліб наш насущний, дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.

МОЛИТВА

Господи Боже, Царю неба і землі, освячуй сьогод­ні наші душі і тіла, наші думки, слова і вчинки і ке­руй нами,  вчини, щоб ми робили все згідно з Твоїми заповідями * і з Твоєю допомогою, уникаючи гріха, прямували до вічного спасіння. Через Господа нашо­го Ісуса Христа, Сина Твого,  котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.

В. Нехай Господь благословить нас, стереже від уся­кого зла і приведе до вічного життя.
У. Амінь.

МОЛИТВА ПРОТЯГОМ ДНЯ: ТРЕТЯ, ШОСТА, ДЕВ’ЯТА

В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.

Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.

ГІМН

Третя година

1. Тебе ми нині призиваєм, Духу,
Що рівний в Божестві Отцю і Сину:
Прийди до нас, серця наповни наші
Твоєї ласки животворним світлом.

2. Слова, думки, всі вчинки наші й воля
Хай Господу хвалу і честь возносять,
Його любов вогнем нехай палає
І обіймає люд усього світу.

3. Дай через Тебе нам Отця спізнати
І Сина — Господа, Творця, Месію.
Через незламну віру визнаємо,
Що, Духу, Ти від Них Обох походиш. Амінь.

або:

1. О таємничий Пломінь ясний,
Кринице правди і любові,
В журбі — найкращий Утішитель,
Прийди, о Найсвятіший Духу!

2. При втомі росо животворна,
Вогонь між холодом зневіри
І світло нашої надії,
Прийди, о Найсвятіший Духу!

3. Нехай любов Твоя проникне
В думки й серця дітей Адама,
Коли зі всіх сил ми зовемо:
Прийди, о Найсвятіший Духу!

4. Хай честь і слава буде вічна
Отцеві, Синові і Духу.
А Ти дай відповідь на клич цей:
Прийди, о Найсвятіший Духу! Амінь.

Шоста година

1. Шоста приходить година,
Всіх до молитви скликає,
Господу славу належну
З радістю в час цей віддаймо.

2. Бо в цій годині Син Божий
Гріх відкупив людства світу,
Він, в муках тяжких сконавши,
Втрачену честь повернув нам.

3. Ясність хреста Його сяє
Більше, ніж сонце в зеніті,
Кожен хай серце відкриє,
Щоб дар цей світлий прийняти.

4. Богу-Отцю, також Сину,
Що з Святим Духом єдині,
Хай буде нині і завжди
Наша подяка і слава. Амінь.

або:

1. Серед гарячої днини
Там, де мав Яків криницю,
Втомлений сів Ти, щоб словом
Свій вірний люд освіжити.

2. Там обіцяв Ти нам воду,
Що джерело в Тобі має,
Сил додає всім нужденним,
Тим, хто прямує до неба.

3. Лише з Тобою й для Тебе
Прагнемо день присвятити,
Щоб наші скромні зусилля
З радістю славили Бога.

4. Богу-Отцю й Тобі, Христе,
В єдності з Духом любові,
Хай буде вічная слава,
А людям мир на планеті. Амінь.

Дев’ята година

1. Творче могутній всього, що в світі,
Серед змін світу Ти є незмінний,
Світлом і часом мудро керуєш,
Дні і години нам встановивши.

2. Вечір наповни Ти своїм світлом,
Морок життя щоб не зміг згасити,
І, як настане вже час наш смертний,
То уведи нас у Царство слави.

3. Просим, зроби це, о Милосердний,
В єдності з Духом і Твоїм Сином.
Хай буде слава й честь Святій Трійці
Завжди і всюди повіки вічні. Амінь.

або:

1. В цю надвечірню годину,
Як до нас втома приходить,
Хочем в покірній молитві
Сили знайти, мир і спокій.

2. Боже, схилися над нами,
Глянь Ти на працю людськую,
Дай світло помислам нашим,
А тілу — вправність і силу.

3. Все, що сьогодні ми робим,
Хай по Твоїй буде волі,
Царство Твоє поможи нам
В душах людських будувати.

4. Слава Тобі, Всемогутній,
Боже, у Трійці Єдиний,
Хай Тебе сонячне світло
І темінь ночі вітає. Амінь.

ПСАЛМОДІЯ

1 АНТ. Я роздумую над Твоїми заповідями, Госпо­ди, * бо ними мене оживляєш.

Псалом 119, 89-96
ХІІ (Ламед)
Роздуми над Словом Божим у Законі

Нову заповідь даю вам: любіть один одного! Як Я полю­бив вас (Йн 13, 34).

Господи, Твоє слово навіки *
залишається незмінним на небі.

З роду в рід Твоя правда. *
Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно.

За Твоєю постановою вони існують сьогодні, — *
адже все служить Тобі.

Якщо би Твій закон не був для мене утіхою, *
я загинув би у своїй недолі.

Повік не забуду Твоїх настанов, *
бо ними Ти мене оживляєш.

Я Твій, спаси мене, *
бо я шукаю Твоїх настанов.

Мене підстерігають грішники, аби мене погубити, *
а я вглиблююся в Твої свідчення.

Я бачив межу всілякої досконалості. *
Твоя ж заповідь — надзвичайно широка.

Слава Отцю, і Сину,*
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,*
і на віки вічні. Амінь.

1 АНТ. Я роздумую над Твоїми заповідями, Госпо­ди, * бо ними мене оживляєш.

2 АНТ. Від юності моєї * моє уповання — Господь.

Псалом 71
Господь — моє уповання від юності моєї

Радійте надією, труднощі переносьте (Рим 12, 12).

І

На Тебе, Господи, покладаю надію, *
тож хай не буду засоромлений навіки.

У своїй праведності врятуй мене, визволи мене; *
прихили до мене своє вухо і спаси мене.

Будь для мене Скелею притулку, *
в якій завжди я міг би заховатися;

Ти наказав мене спасти, *
бо Ти — моя Скеля і моє пристановище.

Боже мій, визволи мене з рук грішника, *
з рук беззаконника і гнобителя.

Адже Ти — моя надія, Господи, — *
Господь, на кого я покладаюся від моєї молодості.

На Тебе я покладався від народження, — †
Ти вивів мене з утроби моєї матері, *
й до Тебе постійно лине моя хвала.

Я став для багатьох, наче диво, *
але Ти — мій надійний притулок.

Мої уста наповняться Твоєю хвалою, *
щоб увесь день я оспівував Твою велич.

Не відкинь мене в час старості, *
не залиш мене, коли мене покине моя сила.

Бо наговорювали на мене мої вороги, *
і ті, які чатують на мою душу разом змовлялися,

І казали: «Бог його покинув. †
Женіться за ним і схопіть його, *
бо нема того, хто би його врятував».

Боже, не віддаляйся від мене; *
Боже мій, прийди мені на допомогу.

Хай будуть засоромлені й щезнуть *
ті, які чатують на мою душу;

Хай вкриються ганьбою і соромом *
ті, котрі зичать мені зла.

Слава Отцю, і Сину,*
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,*
і на віки вічні. Амінь.

2 АНТ. Від юності моєї * моє уповання — Господь.

3 АНТ. Аж до самої старості * не покидай мене, о Боже.

ІІ

Я ж завжди буду надіятися *
і примножувати всю Твою хвалу.

Мої уста сповіщатимуть про Твою праведність, †
увесь день — про Твоє спасіння; *
бо не знаю їхнього числа.

Я прийду в силі Господній, *
Господи, триматиму в пам’яті лише Твою праведність.

Боже, Ти мене навчив ще в моїй молодості, *
і я досі розповідаю про Твої чудеса.

Аж до старості й похилого віку *
не покинь мене, Боже,

Доки не розповім про Твою могутню силу *
кожному поколінню, що прийде.

Твоя міць і Твоя праведність, Боже, сягає аж до найбільших висот, †
величні діла, які Ти вчинив! *
Боже, хто подібний до Тебе?

Які великі й страшні муки Ти показав мені; †
та, повернувшись, Ти мене оживиш *
і знову виведеш мене із бездонних земних глибин.

Ти примножиш мою велич *
і, повернувшись, мене потішиш.

Тож буду прославляти Тебе і Твою правду †
на музичних інструментах, мій Боже; *
на гуслах буду грати Тобі, Святий Ізрáїля.

Мої уста і моя душа, яку Ти визволив, *
радітимуть, коли я буду Тобі співати.

Також і язик мій повсякдень *
буде навчатися Твоєї праведності,

А ті, які шукають мені зла, *
покриються соромом і ганьбою.

Слава Отцю, і Сину,*
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,*
і на віки вічні. Амінь.

3 АНТ. Аж до самої старості * не покидай мене, о Боже.

Третя година

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: 2 Кор 13, 11

Радійте, брати, вдосконалюйтеся, втішайтеся, будьте однодумні, зберігайте мир — і Бог любові та миру буде з вами!

В. Очі Господа звернені на справедливих.
У. Його вуха відкриті на їхні прохання.

МОЛИТВА

Боже, найкращий Отче, Ти дав нам працю, щоб завдяки їй люди могли розвиватися і допомагати один одному, * вчини, щоб ми витривало працювали і жили, як Твої діти в дусі правдивої любові. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Шоста година

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Рим 6, 22

Нині ж, звільнившись від гріха і ставши рабами Бога, маєте ваш плід — освячення, а кінець — вічне життя.

В. Боже, Ти оживиш нас знову.
У. І народ Твій радітиме в Тобі.

МОЛИТВА

Боже, Господи виноградника і жнив, Ти розподі­ляєш працю і справедливо її винагороджуєш, вчини, щоб ми терпеливо зносили щоденні труди * і без нарі­кання виконували Твою волю. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Дев’ята година

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Кол 1, 21-22

Вас, які колись були відчужені, непримиренні розумом в лукавих ділах, нині примирив Бог в люд­ському тілі Христа через смерть, щоби зробити вас святими, непорочними й невинними перед собою.

В. Співайте псалми Господу, всі Його святі.
У. І пам’ятайте про Господню святість.

МОЛИТВА

Боже, ми, почувши Твій заклик, стаємо перед То­бою в час, коли Апостоли приходили до храму, вчи­ни, щоб молитва, з якою ми щирим серцем звертає­мось до Тебе в Ім’я Ісуса, * принесла спасіння всім, хто прикликає Твоє Ім’я. Через Христа, Господа на­шого. Амінь.

В. Благословімо Господу.
У. Богу подяка.

ВЕЧІРНЯ

В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.

Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.

ГІМН

1. Заходить сонце, темна ніч вже близько,
Лиш Ти лишився, Друже наймиліший.
Відкрий священний та спокійний образ
Обличчя Твого.

2. О Боже, близький і такий далекий,
Промов те слово, серцю наймиліше,
Щоб нас зміцнило впевненістю в тому,
Що Ти є з нами.

3. Хоч вся дорога існування в світі
Йде через морок і суху пустелю,
Проте ми знаєм: Ти йдеш попереду,
Ведучи люд свій.

4. Усе, що розум може визнавати,
А серце через віру відчувати,
Тобі з любові щиро ми складаєм,
Святая Трійце. Амінь.

ПСАЛМОДІЯ

1 АНТ. Наші очі завжди дивляться на Господа * поки не змилосердиться над нами.

Псалом 123
Бог — надія народу

Двоє сліпих (…) закричали: Змилосердься над нами, Гос­поди, Сину Давидів! (Мт 20, 30)

Я піднімаю свої очі до Тебе, *
що живеш на небесах!

Ось, як очі рабів звернені на руки своїх панів, *
а очі рабині — на руки її пані,

Так наші очі — до Господа, Бога нашого, *
аж доки не змилосердиться над нами.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, *
бо ми надмірно сповнені зневаги,

Переповнена душа наша *
презирством заможних і зневагою гордих.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

1 АНТ. Наші очі завжди дивляться на Господа * поки не змилосердиться над нами.

2 АНТ. Допомога наша в Імені Господа, * який створив небо й землю.

Псалом 124
Допомога наша в Імені Господа

У видінні вночі Господь сказав Павлові:  Не бійся (…), бо Я з тобою (Діян 18, 9-10).

Якщо би Господь не був з нами, — *
хай скаже Ізрáїль,

Якщо би Господь не був з нами, *
коли люди повстали проти нас,

То вони би живцем проковтнули нас, *
коли люто запалали на нас своїм гнівом.

Нас накрила би вода, †
потоком понеслася би наша душа, — *
над нашими душами пронеслись би бурхливі потоки.

Благословенний Господь, який не віддав нас, *
як здобич, у їхні зуби!

Наша душа, як той птах, †
випурхнула з сіті мисливця: *
сіть порвалася, — і ми спаслися.

Наша поміч — в Імені Господа, *
який створив небо й землю.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

2 АНТ. Допомога наша в Імені Господа, * який створив небо й землю.

3 АНТ. У Синові своєму * Бог вибрав нас на вси­новлених дітей.

Пісня Еф 1, 3-10
Бог Спаситель

Благословенний Бог і Отець *
Господа нашого Ісуса Христа,

Який поблагословив нас *
усяким духовним благословенням на небесах у Христі.

Оскільки Він вибрав нас у Ньому *
раніше від створення світу,

Щоб ми були святі й непорочні *
перед Ним у любові,

Наперед призначивши нас для того, †
щоб усиновити собі через Ісуса Христа, *
згідно з уподобанням своєї волі,

Для прославлення величі своєї благодаті, *
якою Він обдарував нас в Улюбленому.

В Ньому маємо викуплення Його Кров’ю, *
прощення переступів,

Згідно з багатством Його благодаті, †
яку Він безмірно помножив у нас *
у всякій мудрості та розумінні,

Відкривши нам таємницю своєї волі, *
за своїм уподобанням,

Яке раніше наперед ухвалив у Ньому *
для впорядкування повноти часів,

Щоб об’єднати в Христі *
все те, що на небі та що на землі.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

3 АНТ. У Синові своєму * Бог вибрав нас на вси­новлених дітей.

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Як 4, 11-12

Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто об­мовляє брата або судить свого брата, обмовляє За­кон і судить Закон. А коли осуджуєш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя. Є один Законодавець і Суддя, який може спасти й погубити. А хто ти такий, що осуджуєш ближнього?

КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ

В. Зціли мене, Господи, * Бо я згрішив проти Тебе.
У. Зціли мене, Господи, * Бо я згрішив проти Тебе.
В. Господи змилуйся наді мною.
У. Бо я згрішив проти Тебе.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. Зціли мене, Господи, * Бо я згрішив проти Тебе.

АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ

Величає душа моя Господа, * бо Він зглянувся на покору Слугині своєї.

ПІСНЯ МАРІЇ: Лк 1, 46-55
Радість душі в Господі

Величає душа моя Господа, *
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління,

Бо вчинив мені велике Сильний, *
і святе Ім’я Його,

І милосердя Його з роду в рід *
для тих, хто боїться Його.

Він виявив силу свого рамена, *
розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Скинув могутніх з престолів *
і підняв угору покірних,

Голодних наситив благами, *
а багатих відіслав ні з чим.

Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, *
згадавши милосердя,

Як і проголосив нашим батькам — *
Авраамові та роду його аж до віку!

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ

Величає душа моя Господа, * бо Він зглянувся на покору Слугині своєї.

ПРОХАННЯ

Христос прагне привести всіх людей до спасіння. Зі щирим відданням взиваймо до Нього:

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Благословенний Ти, Господи, який дорогоцінною своєю Кров’ю викупив нас із неволі гріха,
— обдаруй нас свободою і славою своїх дітей.

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Обдаруй своєю благодаттю нашого єпископа Н. і всіх єпископів Церкви,
— щоб вони з радістю і запалом духа звершували Твої тайни.

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Допоможи всім, хто шукає істини, щоб вони знайшли її,
— а знайшовши, ніколи не переставали її шукати.

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Оточуй опікою сиріт, вдів і всіх покинутих,
— щоб вони пізнали, що Ти є поруч із ними і ще тіс­ніше з’єдналися з Тобою.

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Прийми милостиво померлих братів до вічної вітчиз­ни,
— де разом з Отцем і Святим Духом Ти будеш радіс­тю всіх спасенних.

Поклич до себе всіх своїх дітей.

Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі так і на землі.
Хліб наш насущний, дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.

МОЛИТВА

Боже, Ти є світлом, що заходу не знає, поглянь на нас, зібраних у вечірню пору, * благоволи осві­тити нашу темряву і відпустити нам провини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.

В. Нехай Господь благословить нас, стереже від уся­кого зла і приведе до вічного життя.
У. Амінь.

КОМПЛЕТА

В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.

Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.

Потім слід зробити іспит сумління, який у спільній відправі можна завершити актом покаяння згідно з нижченаведеним формулюванням:

I. Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому і вам, брати і сестри, що безмірно согрішив я думкою, сло­вом, учинком і недбальством. Моя провина, моя провина, моя дуже велика провина. Тому благаю Пресвяту завжди Діву Марію, всіх Ангелів та Святих, і вас, брати і сестри, молитися за мене до Господа Бога на­шого.

Або:

II. 

В. Помилуй нас, Господи.
У. Бо згрішили ми перед Тобою.
В. Яви нам, Господи, своє милосердя.
У. І дай нам своє спасіння.

Або:

III. 

В. Ти, котрий прийшов на цей світ, щоб шукати й врятувати те, що загинуло: Господи, помилуй.
У. Господи, помилуй.
В. Ти, котрий показав свою любов, віддаючи життя за друзів: Христе, помилуй.
У. Христе, помилуй.
В. Ти, чиє серце було пробите за наші гріхи: Госпо­ди, помилуй.
У. Господи, помилуй.
В. Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустив­ши наші гріхи, приведе нас до вічного життя. Амінь.

ГІМН

1. Всі щоденні наші справи
Ти прийми, ласкавий Боже,
А коли до сну ідемо,
Навіть сон Тебе хай славить.

2. День і ніч, премудрий Спасе,
Ти вдивляєшся очима,
Де людська недосконалість
Божого жде порятунку.

3. Відвертай нічні пригоди,
Бережи від грішних вчинків,
Під свою візьми опіку
Слуг своїх, Суддя найвищий.

4. А коли досягнем неба,
Піснею Тебе прославим.
Боже в Трійці незбагненний,
Ти святий навіки вічні. Амінь.

ПСАЛМОДІЯ

АНТ. Ти, Господи Боже, * повільний до гніву і повний милосердя.

Псалом 86
Молитва вбогого у труднощах

Благословенний Бог, що розраджує нас у всіх наших скор­ботах (2 Кор 1, 3. 4).

Господи, прихили своє вухо і дай мені відповідь, *
бо я нужденний і вбогий.

Збережи мою душу, бо я богобійний. †
Спаси свого раба, мій Боже, — *
того, хто надіється на Тебе.

Помилуй мене, Господи, *
бо до Тебе я волаю весь день.

Розвесели душу свого раба, *
бо до Тебе, Господи, підношу я душу свою.

Адже Ти, Господи, добрий і прощаєш, *
Ти багатомилостивий до всіх, що до Тебе кличуть.

Господи, вислухай мою молитву *
і будь уважний до голосу мого благання.

В дні моєї скорботи я кличу до Тебе, — *
і Ти мені даєш відповідь.

Нема подібного до Тебе між богами, Господи, *
і нема нікого з такими ділами, як у Тебе.

Всі народи, які Ти створив, †
прийдуть і поклоняться перед Тобою, Господи, *
і прославлять Ім’я Твоє,

Оскільки Ти великий і чиниш дивовижне. *
Ти — єдиний Бог!

Навчи мене, Господи, своїх доріг, *
і я піду за Твоєю правдою.

Нехай моє серце буде в єдності з Тобою, *
щоб мало страх перед Твоїм Іменем.

Буду величати Тебе, Господи, Боже мій, *
усім моїм серцем прославлю навіки Твоє Ім’я.

Адже велике Твоє милосердя до мене, *
Ти визволив мою душу з найглибшого шеолу.

Боже, горді повстали проти мене, †
і натовп сильних дошукувався моєї душі: *
вони не поставили Тебе перед собою.

А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, *
довготерпеливий, багатомилостивий і праведний!

Повернися до мене і помилуй мене, †
наділи своєю силою свого слугу, *
спаси сина своєї рабині.

Зроби мене знаком на добро: *
нехай побачать мої ненависники,

Нехай покриються соромом, *
адже Ти, Господи, допоміг мені й потішив мене.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. Ти, Господи Боже, * повільний до гніву і повний милосердя.

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: 1 Сол 5, 9-10

Бог призначив нас не на гнів, а на те, щоб ми одер­жали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, — разом з Ним жили.

КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ

В. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.
У. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.
В. Ти визволив нас, Господи, вірний Боже.
У. Віддаю я духа мого.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.

АНТ. Спаси нас, Господи, коли чуваємо; * стережи, коли відпочиваємо, / щоб ми пильнували з Христом / і почивали у мирі.

ПІСНЯ СИМЕОНА Лк 2, 29-32
Христос — світло язичників і слава Ізрáїля

Нині відпускаєш свого раба, Владико, *
згідно зі своїм словом, у мирі,

Бо мої очі побачили Твоє спасіння, *
яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:

Світло для об’явлення язичникам *
і славу Твого народу — Ізрáїля.

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. Спаси нас, Господи, коли чуваємо; * стережи, коли відпочиваємо, / щоб ми пильнували з Христом / і почивали у мирі.

МОЛИТВА

Всемогутній Боже, даруй нашим тілам спасен­ний відпочинок і вчини, щоб зерно сьогоднішньої праці * зарясніло плодами у вічності. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

В. Ніч спокійну і смерть щасливу нехай нам дасть Бог Всемогутній — Отець, і Син, і Святий Дух.
У. Амінь.

КІНЦЕВІ АНТИФОНИ ДО ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ

І.

Під Твій захист прибігаємо, Пресвята Богородице Діво. Благаннями нашими не погорди в потребах наших, але від усяких небезпек завжди нас визволи, Діво преславная і благословенная. О Володарко наша, Заступнице наша, Посереднице наша, Утішителько наша! З Сином своїм примири нас, Синові своєму доручи нас, Синові своєму віддай нас.

ІІ.

Слався, Царице, Мати милосердя! Життя, насолодо і надіє наша, слався! До Тебе взиваємо, вигнанці, потомки Єви. За Тобою зітхаємо, тужимо і плачемо у цій сліз юдолі. Діво, заступнице наша, просимо, ми­лосердні очі зверни на нас. Й Ісуса, благословенний плід утроби Твоєї, по цім вигнанні покажи нам. О ласкава, о милосердна, о солодка Діво Маріє.

ІІІ.

Безліч гріхів моїх, Богородице! Тому до Тебе прибігаю, Пречиста, спасіння благаючи. Зглянься на немічну душу мою і моли Сина Твого і Бога нашого, щоб простив мені злі вчинки, єдина Благословенна.

ІV.

Слався, Царице небесна,
Слався, Пані піднебесних,
Слався, корінь, слався брамо,
Що для світу світло дала.
Слався, Діво достохвальна,
Над усе високославна,
радій, Ти, величава,
Та Христа моли за нами.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: