Римо-католицький календар
Четвер ІІ тижня Великого Посту
Перше читання
Єр 17, 5-10
Читання з Книги пророка Єремії
Так говорить Господь: “Проклятий той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа. Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній. Щасливий чоловік, який на Господа уповає і чия надія в Господі. Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити. Лукаве над усе у світі серце людське – і ледаче! Хто його збагнути може? Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків”.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 1, 1-2. 3. 4 і 6 (П.: Пс 40(39), 5а)
Благословенний, хто довіривсь Богу
Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить †
і на путь грішників не ступає, *
і на засіданні блюзнірів не сідає,
але в Господа законі змилування має *
і над Його законом день і ніч розважає.
Він – мов те дерево, посаджене понад потоками водними, *
що плід свій дає у свою пору
й що лист його не в’яне, *
і все, що чинить він, йому вдається.
Не так безбожники. *
Вони – немов полова, що вітер розвіває.
Бо про путь праведників Господь дбає, *
а путь безбожників пропаде.
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 8, 15
Слава Тобі, Царю віків
Блаженні, котрі у серці щирому і доброму
затримують слово Боже
і дають плід у терпінні.
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє
Лк 16, 19-31
Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус промовив до фарисеїв, кажучи: “Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А другий – бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани. Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, й закричав, гукаючи: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”. Та Авраам промовив: “Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар – одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж – мучишся. І крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили”. Той же відказав: “Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”. Та Авраам відповів: “Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають”. А той продовжував: “Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються” Він же сказав йому: “Якщо Мойсея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять”.
Слово Господнє
фінансово.
Щиро дякуємо!
