Воно означає, що вірний повинен плекати і практикувати три богословські чесноти й уникати гріхів, що цим чеснотам суперечать. Вірою сповідуємо Бога і відкидаємо все те, що їй суперечить, як-от добровільний сумнів, недовіра, єресь, відступництво, розкол. Надією впевнено чекаємо на блаженну можливість бачити Бога й на Божу допомогу, уникаючи як відчаю, так і зухвалої самовпевненості. Любов’ю любимо Бога понад усе: отже, відкидаємо байдужість, невдячність, літеплість, духовну нехіть і ненависть до Бога, що народжується з гордості.
Катехизм Католицької Церкви: Компендіум 442