Римо-католицький календар
Четвер ІІІ Великоднього тижня
Перше читання
Діян 8, 26-40
Читання з Діянь Апостолів
Тими днями Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: “Встань і йди на південь, – на шлях, що йде з Єрусалима до Гази, бо пустинний він!” Він встав і пішов. І ось муж, – скопець з Ефіопії, – вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим; повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. Дух же сказав Филипові: “Підійди і пристань до цієї колісниці!” Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: “Чи ти розумієш те, що читаєш?” Той відказав: “Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене?” І попросив Филипа, щоб увійшов і сів біля нього. А місце із Писання, яке він читав, було: “Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, – Він не відкриває уст своїх. У Його приниженні відмовлено Йому в суді. Але хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі!” Обізвався скопець і сказав Филипові: “Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого?” Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса. Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І скопець каже: “Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися?” А Филип йому сказав: “Якщо віриш усім своїм серцем, – то можна”. Він у відповідь промовив: “Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!” І наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду – Филип і скопець; і він охрестив його. Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і скопець більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів. Филип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 66(65)
Богу співайте, всі земні народи (або: Алілуя.)
Благословіть, народи, нашого Бога, *
і возвістіть всехвальну Його славу.
Він зберіг життя душі нашій, *
не дав, щоб похитнулися ноги наші.
Прийдіть, послухайте, усі, що боїтесь Бога; *
я розповім, що Він душі моїй учинив.
До Нього я візвав устами *
і звеличив Його моїм язиком.
Бог мене почув, *
Він вислухав голос мого моління.
Благословен Бог, що не відкинув моєї молитви, *
і ласки своєї від мене.
Спів перед Євангелієм
Йн 6, 51
Алілуя, алілуя, алілуя
Я – хліб живий, що з неба зійшов,
коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 6, 44-51
† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус промовив до люду, кажучи: “Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, який Мене послав, не притягне його, – і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: “І всі будуть навчені Богом!” Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, хто є від Бога, – Він і бачив Отця. Воістину, воістину кажу вам: той, хто вірить у Мене, має вічне життя. Я – хліб життя! Ваші батьки їли манну в пустелі, – і повмирали. Цей же – хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер. Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу!”
Слово Господнє