[img:4:18-1:alignleft]
«Щороку близько 21 млн людей отримують загальну анестезію. Вони спокійно поринають в сон. Вони нічого не запам'ятовують. Тридцяти тисячам таких пацієнтів щастить значно менше. Виявляється, що вони не можуть відключитися. Вони потрапляють в полон явища, яке має назву інтранаркозне пробудження. Його жертви повністю спаралізовані. Вони не здатні навіть попросити допомоги. Вони не сплять і усвідомлюють все, що відбувається довкола.»
фільм «Наркоз»
Вам коли-небудь робили операцію? Не приведи Господи, складну? Так от, уявіть, що під час того, як лікарі кавальцують якусь частину вашого тіла, ви прокидаєтеся й відчуваєте кожен надріз. Ви репетуєте, але вас ніхто не чує….
Так іноді буває уві сні. Наприклад, таке снилося мені. Але, виявляється, факти такого інтранаркозного пробудження реально існують у природі…
Багато кому цей фільм не подобається, мовляв, нудний, затягнений, натуралістичний, солодкий зірковий дует із нікудишніми акторськими даними. Але нам йдеться не про те. Цим нехай займуться відеокритики. Нас же насамперед цікавить моральна сторона фільму. А проблеми в «Наркозі» все ті ж одвічні: любов і зрада, обман заради наживи, та найцікавіше, оскільки вкрай рідкісне явище — самопожертва з любові.
Перших півгодини здається, що це черговий гарний фільм про мезальянс чи то пак нерівний шлюб. Успішний, симпатичний й казково багатий аристократ закоханий в свою не менш прекрасну, але значно біднішу покоївку. На їхньому шляху банальна перепона — ревнива матуся, яка хоче оберегти від гарних, проте бідних покоївок сина та його гроші і спадок. Син ховається зі своїм коханням від турботливої матері, а чарівна й бідна покоївка лютує — ще б пак, уже рік пройшов з часу їх таємних заручин, а коханий все не зважиться розповісти мамі про претендентку на сімейний спадок. Але всі проблеми вирішуються за один вечір. Коханий розповідає матусі про майбутню невістку, а далі за сценарієм — шок, скандал, втеча з дому та одруження.
Забула розповісти про найголовніший штрих, на якому тримається увесь фільм: в успішного, симпатичного й казково багатого аристократа є один недолік — в нього порок серця.
Продовжуємо. В ту ж ніч — ніч одруження щасливих закоханих — пищить пейджер, мовляв, знайдено донора із підходящим серцем. Яке щастя! Адже цілий рік аристократ із зраненим серцем чекав цієї нагоди.
Іще один маленький штрих. Юний наслідник категорично протистояв матусиним вмовлянням лікуватися у кращих фахівців країни й готувався лягти під ніж провінціального лікаря сумнівної репутації, оскільки останній був його другом. Такий собі казковий сюжетик — принц збирає довкола себе друзів-простолюдинів й уперто протистоїть владній матері, яка для сина готова зняти зірку з неба. Здається, все зрозуміло: мама — негативний герой, всі решта — хороші.
Іще один маленький штрих. Юний наслідник категорично протистояв матусиним вмовлянням лікуватися у кращих фахівців країни й готувався лягти під ніж провінціального лікаря сумнівної репутації, оскільки останній був його другом. Такий собі казковий сюжетик — принц збирає довкола себе друзів-простолюдинів й уперто протистоїть владній матері, яка для сина готова зняти зірку з неба. Здається, все зрозуміло: мама — негативний герой, всі решта — хороші.
Та повернімося до хлопчини, який, закутий в своїм тілі, залишився сам на сам зі своїм надлюдським болем. Поруч в операційній — друзі, за дверима – молода дружина й мама, але ніхто й не здогадується про його муки. Не допомогла навіть витиснена з ока сльоза. Лікарі її не помітили. Принц змиряється з болем й намагається сховатися у спогади, аби швидше пережити операцію. В картинках, які він згадує — його чарівна дружина. Ось тут вони гуляли, тут вона йому посміхнулася, тут зробила з цигарки квітку. Кохана дружина! Швидше б до неї! Та, на жаль, це ще не всі сюрпризи, які йому приготувала д… ні, не доля, а дружина й «друзі». Принц дослухається до розмови і дізнається, що лікарі навмисне заздалегідь вирішили провалити операцію й вбити хлопця, та навіть не це стає для нього найбільшим ударом. Він чує свою кохану, яка запитує, чи все нормально. Тільки в її розумінні нормально — чи він вже нарешті мертвий, чи іще досі живий…
Як? Невже турботлива чарівна дівчина виявилася підлою корисливою аферисткою? При перегляді фільму такий поворот шокує. Й тим самим додає оригінальності сюжету. При цьому повністю нівелює щиру безкорисну любов. Але вона, тобто щира безкорисна любов, дасть про себе знати іще в цьому фільмі…
Підключений до апарату штучної підтримки життя, він виходить із свого тіла. Іще один сильний момент фільму. В нім можна відчитати й вихід за межі тілесного, коли земні турботи вже не цікавлять. Це й певне трактування життя після смерті, а саме цей етап, який іще називають клінічною смертю. Переоцінка цінностей й примирення із неминучим.
Тепер хлопчина – не симпатичний, успішний й казково багатий аристократ із молодою коханою дружиною. Тепер — це нещасна стражденна душа, яка нічого немає: і кохання, ні віри, а тим паче надії… Він лягає на ліжко (у іншій реальності) й заплющує очі. Його життя скінчилося. Та за мить світло знову з'являється. Матуся сидить біля його ліжка й каже, що він мусить жити далі… Вона віддала йому своє серце…
фінансово.
Щиро дякуємо!
