СOOLтура

Інформаційна обжерливість

31 Травня 2009, 04:51 3211 Олександр Доброєр, Європейський інститут соціальних комунікацій

[img:6:11:alignleft]

До споживання інформації належить ставитись як до споживання їжі

На дачі ми маємо сусідку: немолода людина, вона час від часу заходить до нас в гості. Іноді розповідає про те, що діється в світі. Мене завжди дивували її розповіді «за життя»: про вбивства, насильства, «брудну білизну» відомих людей. Я думав звідки у неї таке уявлення про світ, в якому не має місця на позитив? Минулого року, відпочиваючи на дачі, я заглянув до нашої знайомої. На столі лежало декілька газет. Чекаючи на господиню, я почав їх переглядати. Газети, які вона зазвичай читає, виявились звичайною «жовтою пресою». П’ятнадцять хвилин споживання цих видань – і два дні я дивився на світ через дивні «окуляри», вбачаючи в усьому чорну сторону життя.

До споживання інформації належить ставитись як до споживання їжі. По-перше, воно вимагає обережності. Люди не їдять смердючу їжу. Але чомусь дуже охоче накидаються на смердючу інформацію. Вона так само небезпечна як і зіпсована їжа.

Споживання інформації вимагає виховання смаку. Ми звикли до того, що їжа має бути смачною. Смак виховується. Діти, зазвичай, не розуміють смаку багатьох продуктів, які люблять дорослі. Смакові рецептори потрібно тренувати. За аналогією з тим, як смакові рецептори здатні розрізняти солодке, гірке, солоне, поняття смаку було перенесене в сферу естетичного досвіду і поширене на здатність відчувати прекрасне в мистецтві та житті. Читання доброї преси сприяє формуванню доброго смаку. І навпаки: читання таблоїдів занижує наш смаковий поріг.

Врешті, споживання інформації вимагає поміркованості. Сьогодні в Україні виходить близько 30 000 друкованих видань. Намагання читати якомога більше може привести до інформаційної обжерливості. Обжерливість — це непомірність і жадібність в їжі. В католицькій традиції обжерливість є одним з семи смертних гріхів. Обжерливість — це одна з форм ширшого пороку — ласолюбства. В античності вважалося, що обжерливість викликає як тілесне страждання, так і страждання душі, оскільки предмет радості ласолюба не є справжнім благом. Боротьба з пороком обжерливості передбачає не стільки вольове придушення позивів до їжі, скільки роздум про її справжнє місце в житті. Так само і з інформацією: варто замислитись, до чого вона має служити у моєму житті? Чи вона здатна розвивати мене, чи лише загрожує інформаційним ожирінням?

В листі до Коринтиян Апостол Павло написав: «Все мені можна, але не все корисне» (1 Кор. 6,12). Беручи до рук будь-яке видання, варто згадати ці слова.

Довідка CREDO

Александр Доброєр, богослов, соціолог, журналіст, мотиваційний спікер, спеціаліст в області public relations, бізнес-тренер. Директор Європейського інституту соціальних комунікацій

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: