Він стверджував, що його візит в Україну – це паломництво на підтримку духовної єдності. Але критики стверджують, що він виконував місію Кремля – зміцнював вплив Москви на свого сусіда.
Патріарха Кирила, главу Російської православної церкви, під час його десятиденного візиту до Києва, який росіяни називають «матір‘ю міст руських», зустрічали як вітаннями, так і протестами. Подорож, яка почалася 27 липня, була першим візитом Кирила в Україну з того часу, як після смерті Алексія ІІ в грудні 2008 року він став патріархом. Кирил здійснив поїздку святими місцями країни, зустрічався з політичними лідерами і дав інтерв’ю національному телеканалу, весь час наполягаючи, що його візит не переслідує політичних цілей. Але окремі експерти ставляться до цього скептично, заявляючи, що патріарх прибув до країни, щоб додати духовної ваги до спроб Кремля зупинити просування України до Європи і зберегти її у сфері впливу Росії. «Ми побачили радше російського державного високопосадовця, ніж релігійну особу, – каже Олександр Палій, історик Інститут зовнішньої політики Дипломатичної академії при міністерстві закордонних справ України. – Церква використовується як інструмент у грі Кремля».
Релігійна історія України і Росії тісно – і іноді суперечливо – взаємопов’язана. Після того, як київський князь Володимир прийняв хрещення в 988 році, провід церкви став головним інструментом здобуття першості серед князів Київської Русі, яка охоплювала більшу частину території сучасних України, Білорусі і Росії. Консолідація і поширення регіональної влади Москви в 14 столітті збіглися із переїздом глави церкви до цього князівства. Повний титул патріарха – патріарх Московський і всієї Русі, що постійно нагадує: влада Російської православної церкви виходить за межі кордонів Росії.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, паралельно з Московським патріархатом в Україні утворилася незалежна церква, відома під назвою Київський патріархат. Вона залишається канонічно невизнаною, але, згідно з опитуваннями, має співставну з відгалуженням Російської православної церкви кількість послідовників. Разом віряни обох гілок роблять Україну однією з найбільш релігійних країн у Європі; більше 60% українців були виховані у православній вірі.
Минулого року прозахідний президент Віктор Ющенко викликав роздратування в російських православних лідерів безуспішною спробою об’єднати два патріархати в Україні в одну незалежну церкву без участі Москви. Кирил також хотів би, щоб гілки церкви об’єдналися, але не в такий спосіб, який задовольнив би Ющенка – минулого тижня патріарх закликав вірян двох церков об’єднатися під його проводом.
Ющенко також викликав невдоволення політичних лідерів Росії своїми спробами просування України до західних структур – таких як Європейський Союз і НАТО. Москва відповіла рядом погроз і перебоями в поставках газу, спрямованими на те, щоб тримати Україну в шорах, а також нагадуваннями про історичні та культурні зв’язки країн. Церква, яка перебуває у тісному контакті з Кремлем, має унікальну можливість надати Москві підтримку в її спробах втримати Україну. Адже церква претендує на духовну владу над українською територією. «Наше історичне минуле – тут, і наше майбутнє великою мірою вирішуватиметься тут, – сказав Кирил в інтерв’ю на національному телеканалі 28 липня. – Кажучи наше, я маю на увазі усіх нас, людей, які належить до єдиної давньоруської цивілізації.
Кирил закидав Заходу прагнення до матеріального добробуту, зазначивши, що бажання набити «свій шлунок і кишеню», – основний мотив для прямування убік Європи. Це стало погано завуальованою критикою спроб України інтегруватися з ЄС. Багато тисяч людей вийшли, щоб привітати патріарха під час його поїздки Україною, але заяви на кшталт цієї також спонукали сотні людей до вуличних протестів. Минулого тижня в Києві почалися бійки, коли натовп із кількох сотень демонстрантів скандував та розмахував плакатами з написом: «Геть московського попа!»
Тим не менше окремі експерти вважають Кирила менш політизованою постаттю, аніж був його попередник. Алексій ІІ – нечастий гість у Києві – у ході виборчої кампанії 2004 року відкрито підтримував кандидата в президенти Віктора Януковича, що користувався прихильністю Москви, та виступав проти Ющенка. «Кирил розвиває новий підхід до російсько-української духовної єдності, – каже Андрєй Золотов, експерт з питань Російської православної церкви, який супроводжував патріарха під час візиту. – І каже, що він патріарх не лише Росії, а й Русі. Він намагається позиціонувати себе як наднаціонального лідера поза межами державних кордонів».
Але Золотов погоджується, що Кирилові буде складно переконати багатьох людей в Україні, що його місія лише духовна. «Ідея про те, що незалежна Україна повинна мати незалежну православну церкву лежить в основі української національної ідеї, сформованої протягом останнього десятиліття, – каже він. – І те, що патріарх живе в Москві та має зв’язки з Кремлем є фактором, який ускладнює справу». Поки що бажання українських опонентів Кирила здійснюється: патріарх повертається в Москву в середу, 5 серпня. Але Золотов каже, що в оточенні Кирила точаться розмови стосовно того, щоб зробити таку подорож щорічним заходом, – тож незабаром він може повернутися в Україну, принісши з собою ще більше суперечностей.
фінансово.
Щиро дякуємо!
