Згідно з традицією Східної Церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Відзначається 28 серпня за юліанським календарем, яким користуються православні та греко-католики. Римо-католики святкували Внебовзяття Пресвятої Діви Марії 15 серпня, за григоріанським календарем.
Передує святу Успенський піст, який розпочинається 14 серпня і триває два тижні.
З апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про Її близький перехід до вічності.
Згідно з церковним переданням, цього дня апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним способом зібрались у Єрусалимі, щоб попрощатися з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння Її пречистого тіла. Перебуваючи навколо Її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, у якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час із небес лунали звуки ангельських хорів.
Тіло Пречистої Богородиці апостоли перенесли в Гетсиманію, де була гробниця Її батьків та чоловіка. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів.
Церковний переказ розповідає, що апостол Тома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного життя. Щоб він міг попрощатися з її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але, на подив усіх, всередині були тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо (в латинській традиції це свято звідси носить назву Внебовзяття Пречистої Діви).
Літургійний культ Богородиці особливо розвинувся після Третього Вселенського собору в Ефесі (431 р.). Тоді це свято називалось «Свято Марії-Богоматері». Свою нинішню назву воно отримало у VІ ст. Імператор Маврикій (582-602) наказав святкувати Успіння по всій візантійській імперії. На заході традицію святкування запровадив Папа Сергій І (687-701). А 1950 року Папа Пій ХІІ проголосив догму, що «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави». У латинській традиції святкується Внебовзяття Богородиці, в той час, як у Східній – Успіння.
Отці Церкви, св. Андрій Критський та св. Йоан Дамаскин, склали чудові проповіді до свята Успіння. Останній також говорить про чудесне вознесіння Богородиці.
Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська Утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі в році: в страсну п’ятницю і на Успіння.
За матеріалами: РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
