Боже Слово і спільнота

Церква народилася з проповіді Слова, з проповіді Доброї Новини. Тому кожна спільнота за джерело свого життя і діяльності має взяти Слово Боже.

Одним із текстів, який яскраво показує зв’язок Божого Слова та спільноти, є текст з Діянь 6,7: «І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі».

Коли зростає Боже Слово, зростає також і спільнота. Не зростає Боже Слово – спільнота переживає кризу, духовний занепад. Навіть коли духовно розбита, можна сказати, вже «мертва» спільнота, подібна до розкиданих долиною кісток, почне слухати Боже Слово, то оживе – воскресне. Таку картину описує пророк Єзекиїл: «Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток! І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі! І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш! І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього! Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете! І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь! І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї. І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них. І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть! І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!…» (Єз 37,1-14)

Долина, повна кісток, – образ Ізраїлевого дому, пригнобленого народу, розбитої спільноти. Як така спільнота може ожити? Читаємо: «Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!»

Пророк учинив згідно з Господнім Словом, і який був результат?

«І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї», – роздуми над Божим Словом наближають нас один до одного.

«І побачив я, аж ось на них жили» – Боже Слово дає Боже життя, яке розливається в нас, як кров по жилах.

«І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них…» Жили – символ внутрішнього життя, а шкіра вкриває людину ззовні. Коли приймаєш у своє нутро Боже Слово, то плоди цього видно також назовні.

«Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть! І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили!…» Чотири вітри – образ чотирьох Євангелій. Саме звідси приходить Святий Дух і ставить спільноту на ноги. Маємо перед собою образ воскресіння спільноти завдяки пророкуванню Божого Слова.

Вправа:

Роздуми над Божим Словом, спільне розважання Божого Слова рятують спільноту від гріха, очищують спільноту від переступів:

Йн 15,1-3: «Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті».

Проповідь Божого Слова оздоровляє спільноту. Зверніть увагу на євангельські описи зцілень – вони зазвичай відбуваються в певній спільноті (синагога, дім, родина), де навчає Ісус, тобто в спільноті, де є проповідь Божого Слова:
«Ісус (…), увійшовши в синагогу, взявся навчати (…) А був якраз в їхній синагозі чоловік з нечистим духом» (Мк 1,21.23)…

«Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома. І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово. І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо» (Мк 2,1-3).

«І навчав Він в одній з синагог у суботу. І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись. А Ісус, як побачив її, то покликав до себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї. І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!» (Лк 10,1-13)

У цих описах звільнення та зцілення відбуваються в спільнотах, де Ісус проповідує Боже Слово. Чому це так важливо? Спільні роздуми над Святим Письмом вимагають смирення та відвертості один для одного. Також під час таких роздумів брати у спільноті, ділячись досвідом, як це Слово промовляє у їхньому житті, відкриваються один до одного. Ориген каже, що завдяки читанню Святого Письма людина стає anima ecclesiastica – душею, наповненою церковним мисленням.

Боже Слово роздумувань у спільноті братів набирає ще багатшого значення для тебе. Папа Римський Григорій Великий у своїй проповіді на Книгу Єзекиїла сказав: «Знаю з досвіду, що багато справ зі Святого Письма, яких не зміг зрозуміти сам, я зрозумів серед братів».