Благовіщення Господнє

25 Березня, вже протягом майже півтори тисячі років,у Церкві відбуваються урочистості на честь Втілення Сина Божого і на честь Благовіщення Богородиці, яка через ангела пізнала волю Божу щодо себе самої. Завдяки Її «fiat» (нехай так буде) відбулася справа нашого відкуплення.

Урочистість Благовіщення, як в глибокій старовині, так і тепер, вважається святом Господнім. Однак літургійні читання згадують про Пресвяту Богородицю, а саме свято протягом ряду століть розглядалося як Богородичне. У церковному Переданні відзначається відповідність між Євою, матір’ю всього живого і одночасно – причиною гріха, який породив її непослух, і Марією, Матір’ю відкупленого людства, яка народила Спасителя Ісуса Христа.

Дата святкування – 25 березня – була встановлена, виходячи від дати Різдва. Крім того, відповідно до давньої традиції, день весняного рівнодення пов’язувався із створенням світу, а також початком і завершенням справи його відкуплення : Втіленням, Смертю і Воскресінням Господа.

Євангеліст Лука розповідає про велику подію втілення Бога в людське єство з простотою, яка підкуповує: «Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія» (Лк 1,26-27). У народному благочесті здавна закарбувався образ Пресвятої Богородиці, яка в молитовному зосередженні приймає посланого до неї Вісника: Радій, Благодатна! Господь з Тобою. Марія зніяковіла, почувши ці слова, проте Її збентеження не мало нічого спільного з замішанням. Вона, подібно усім євреям, вже в дитинстві отримала релігійну освіту і добре знала Священне Писання. Крім того, Її відрізняли неабияка проникливість у справах духовних, ясний розум, найглибша віра, полум’яна любов і безмірні дари Святого Духа. З цієї причини Вона тут же вловила суть місії Божого посланника, а в Її серце негайно народилася готовність виконати всі вимоги Божі.

Зі свого боку, Ангел заспокоїв Її і відкрив Їй наміри Божі, що стосуються Її, інакше кажучи, Її покликання: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й родиш сина. Й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця».

Благовіщення відкриває Марії Її служіння, Її роль у світі, сенс Її існування. Благовіщення досконалим чином просвітило Її. Її власне життя було явлена Їй у новому світлі. Їй вдалося усвідомити Своє виняткове призначення в історії людства. Завдяки всьому цьому, Марія була остаточно залучена до таємниці Христа.

Покликання – це не стільки наш вибір, скільки вибір нас Богом. Ми розпізнаємо його завдяки багатьом обставинам, досліджуючи їх чистим серцем. Зовсім не обов’язково, щоб наше покликання чи наша роль у здійсненні Божих задумів були настільки масштабними і яскравими. Цілком достатньо вже того, що Бог побажав нами скористатися, як і того, що Він чекає від нас допомоги.

Відповідь Марії на покликання – «fiat» – звучить ще більш рішуче, ніж просте «так». Ця відповідь включає в себе те, що Марія цілком віддала себе Богу і поклалась на Нього. Відтепер і до кінця життя Марія бажатиме тільки того, чого хоче Він. Кульмінацією Її «fiat» стане Голгофа: там, під хрестом, Пресвята Богородиця разом з Сином принесе Свою останню жертву.

«Так», якого Господь вимагає від кожного з нас – на шляху його власного покликання – звучить протягом усього життя, проходить крізь усі події, великі і малі. З ним пов’язані і нові звернення до нас Бога, на які завжди необхідно відповідати «так». Попередні звернення і попередні «так» готують при цьому наступні. «Так», яке кажемо Ісусу, не дозволить нам бути занадто самовпевненими. Навпаки, ми будемо дуже уважні, щоб не пропустити звернення до нас Господа, Який вказує шлях Своїм обранцям. У нашій, продиктованій любов’ю відповіді, людська вільна воля і воля Божа перебувають в досконалій гармонії. Кожній людині варто наодинці з Богом обговорити, що саме Він від неї хоче.

Нехай наша відповідь Богу в будь-якій ситуації звучить настільки ж рішуче і безповоротно, як відповідь Марії в день Благовіщення, адже одне лише покликання надає життю сенс і визначає його мету.

За матеріалами: SibCatholic.Ru