У суботу, 27 березня у Вищій Духовній Семінарії Святого Духа, що в Городку (Хмельницька обл.), відбувся симпозіум «Зображення цінності людської душі крізь ґрати радянської цензури в українській літературі у другій половині XX – першій половині XXI ст.».
На семінар приїхали гості Борис Нетупський, Володимир Радзієвський та Василь Пастушина. Організували цей захід викладач української літератури у семінарії с. Устина Лисенко та кл. Ярослав Росочинський.
Всі доповідачі проводили паралель між літературними творами та релігією, наскільки вони пов’язані між собою.
Розпочався симпозіум з доповіді с. Устини, яка розповіла про трагедію українського народу в 1932-1933 роках у романі «Жовтий Князь» В. Барки. Заглиблюючись у події твору «Сад Гетсиманський» І. Багряного ( в доповіді Радзієвського Володимира), ми роздумували над запитанням: «Чому одні люди мають важкий хрест, а інші – легший?»
Заслужений вчитель України Бориса Нетупський розповів про переслідування українських письменників, видавництв та всього культурного життя у радянські часи.
Третю доповідь мав Василь Пастушина, молодий спеціаліст у галузі літератури, який ознайомив семінаристів з сучасним напрямком української літератури – постмодернізмом.
У другій частині симпозіуму відбулись читання поезії учнями літературного театру Барської середньої школи № 1.
Як сказав отець-ректор семінарії В’ячеслав Грумніцький, ми могли згадати свої шкільні роки, коли більше знайомилися з цими чи іншими творами.
За словами семінаристів, кожен відкрив для себе щось нового, а хоча б прагнення пізнавати і більше любити нашу Україну та її творчі багатства.
фінансово.
Щиро дякуємо!
