Нове дослідження, проведене у Сполученому Королівстві, виявило, що серед представників покоління Z (так званих «зумерів», тобто людей, народжених приблизно з середини 1990-х до початку 2010-х років) католики наразі переважають англіканців у співвідношенні 2 до 1.
Подібна модель загалом спостерігається в усіх вікових групах: протягом останніх років кількість практикуючих католиків зросла, а англіканців — знизилася, пише CNA.
Згідно зі звітом Біблійного товариства, британської благодійної організації, яка перекладає та розповсюджує Біблію по всьому світу, кількість християн, що практикують віру, у Британії загалом зросла після десятиліть занепаду. Це збільшення відбувається завдяки участі молоді — зокрема, молодих чоловіків.
Дослідження, засноване на опитуваннях YouGov, проведених на замовлення Біблійного товариства, також дійшло висновку, що молоді люди шукають спільноти та віри в Бога, і що в епоху поганого психічного здоров’я, відволікання і фрагментації мислення через вплив соцмереж, багато хто цікавиться молитвою та Біблією.
«Результати цього ретельного і серйозного дослідження свідчать, що лише за шість років відбулося значне зростання кількості людей, які відвідують церкву; християни більш свідомо сповідують свою релігію; більше молодих людей знаходять віру; більше людей читають Біблію», — сказано у вступі до звіту.
Згідно зі звітом, наймолодша досліджувана група зараз, ймовірно, є кількісно другою групою у Великій Британії, яка відвідує церкву: 16% людей віком від 18 до 24 років кажуть, що ходять до церкви щомісяця, порівняно з 19% людей, старших за 65 років.
До того ж, більше, ніж п’ята частина чоловіків віком від 18 до 24 років (21%) твердять, що відвідують церкву щомісяця, тоді як серед їхніх ровесниць-жінок це робить лише 12%.
Серед цих молодих людей лише 20% вважають себе англіканцями (порівняно з 30% у 2018 році), відповідно 41% вважає себе католиками та 18% — протестантами-п’ятидесятниками.
Серед досліджуваних груп молодь віком від 18 до 24 років найчастіше стверджує, що «безперечно вірить в існування Бога/богів або вищих сил», — 33%, а також регулярно молиться: 23% роблять це принаймні щодня (порівняно з 17% від решти населення). Загалом 37% представників молоді кажуть, що моляться принаймні раз на місяць (порівняно з 30% від решти населення).
Однак звіт також виявив, що найвищі показники читання Біблії спостерігаються у баптистських, незалежних євангельських церквах, «нових церквах» і п’ятидесятницьких деномінаціях. Близько 90% їхніх представників читають Біблію щодня. Найнижчі показники щотижневого читання Біблії виявлені серед англіканців і католиків: 61% і 56% відповідно.
Автори звіту, змальовуючи обнадійливу картину майбутнього, дійшли висновку, що покоління Z є більш духовно залученим, ніж більшість представників інших нині живих поколінь, і що ця відкритість представляє значні можливості для охоплення і залучення.
У звіті також наголошується на позитивному впливі відвідування церкви на добробут особистості і громади. Люди, що ходять до церкви, повідомляють про більшу задоволеність життям, більше відчуття зв’язку з громадою та нижчий рівень депресії і тривожності. Вони також більш схильні до соціальної активності і благодійної діяльності.
Нещодавнє дослідження Біблійного товариства з’явилося після повідомлень, що рівень відвідуваності Меси у Великій Британії зростає, хоча ще й не наблизився до того рівня, який був до пандемії коронавірусу.
Стівен Буллівант, директор Центру релігії та суспільства ім. Бенедикта XVI в Університеті Святої Марії у Лондоні, сподівається, що ця тенденція триватиме протягом наступних років.
У своїй статті для «Тablet» 2024 року, він зазначив, що хоча відвідуваність Меси у країні значно зменшилася за останні кілька десятиліть — через що католицизму почали прогнозувати мало не зникнення — такі жахливі прогнози здаються малоймовірними через ознаки зростання у деяких сферах католицького життя Великої Британії.
Однак, за його словами, слід пройти ще довгий шлях, щоби повернутися до того рівня, який був до пандемії, якщо це взагалі колись станеться.
До того ж, дослідження, проведене наприкінці 2024 року, показало, що криза сексуального насильства мала сильний вплив на британських католиків: третина людей, що ходять на Месу, заявила, що вони почали робити це рідше через занепокоєння кризою сексуального насильства над дітьми.
Водночас Буллівант вказує на ознаки відновлення і нового зростання у деяких сферах Церкви у Великій Британії: неофіційні повідомлення про збільшення відвідуваності Великодніх служб і відносно велику кількість новонавернених дорослих, процвітання університетського капеланства і активні діаспорні та мігрантські спільноти. Це свідчить, що, хоча секуляризація глибоко вплинула на Церкву, навряд чи вона призведе до її повного зникнення.
«Відверто кажучи, чутки про смерть Церкви, хай і через чотири десятиліття, дуже сильно перебільшені, — пише Буллівант. — Однак є велика різниця між “не вимирає” і “вибухає новим життям”. Якщо британського католицизму стосується перше, це ще не означає, що він близький до другого».