– Ой, ми ніби крила розправили. А наше подружнє життя отримало новий, свіжий виток розвитку!.. – захоплено розповідала Наталя.
– А я тепер в одних трусах можу ходити по хаті, – із почуттям вдоволення вставив Сергій.
Це мої знайомі розповідали про те, як стали жити після переїзду із дому батьків чоловіка у свій власний. Молоді подружжя часто потерпають від того, що, не маючи власного житла, змушені ділити дах разом із батьками одного з молодят. Досить часто такі умови життя ведуть до того, що подружжя просто розпадається. Зрозуміло, що не кожен може дозволити собі придбати будинок чи винайняти кімнату. Але окремий куточок, навіть у батьківській хаті, подружжю просто необхідний.
Найбільше через відсутність власного куточка потерпає ВОНА. Жінка ототожнює себе із своїм помешканням, чи навіть із своїм робочим місцем. Це прояв назовні її «Я». Мабуть, не раз доводилося спостерігати на роботі, як нова колега-жінка, щойно прибувши, вже чіпляє біля себе на стіні якусь картинку. Потім звідкись беруться вазони і вазочки, статуетки і світлини. І за якийсь час видно, що тут сидить саме Тамара Іванівна Іваненко.
Тим паче із помешканням – тут якраз має бути можливість, аби її душа розвернулась і втілилась у тих фіранках з маками, у тій канапі, яку вона поставить саме на кухні, хоча в батьківському домі її мама завжди була проти цього.
Проблеми з облаштуванням гнізда виникають не тільки у площині «свекруха-невістка». Донька з мамою можуть не миритись тільки через те, що мамі дуже хочеться струнким рядом виставляти на ліжках файно вишиті подушки, а донька переконана, що це вкрай старомодно.
Хай не у вишуканому, але у своєму власному куточку жінка насправді відчуває себе щасливою. Бо це – вона сама, частинка її серця, що вкладена у кожну деталь вашого гніздечка. Тут вона почувається у своєму середовищі, де їй комфортно і затишно. За таких умов жінка широко розправляє крила і вже не нагадує зацьковану агресивну істоту, котрій остогидли рожеві фіранки в кухні (однак, які вона не має права змінити на свої улюблені бузкові), або котра хоче до півночі розтягнути вечерю з чоловіком і не чути голосу, хоча і доброзичливого, але з нотками контролю: «Дітки, ви ще не хочете спати?»
Власне помешкання для молодої сім`ї також означає і започаткування традицій їхньої родини. Наприклад, ваші батьки ніколи не молилися спільно перед споживанням їжі. Або ж взагалі не мали традиції робити сімейні обіди чи вечері. А ви давно про це мріяли і у своїй сім`ї старатиметеся це реалізувати.
Розумію, що в теперішній час далеко не кожна сім`я може дозволити собі мати свій дім чи квартиру. Але це не означає, що ви не можете бути щасливими. І про це свідчать історії життя інших людей. Наприклад, батьки моєї подруги все життя прожили у хаті свекрухи, яка злісно ненавиділа невістку. Молодій жінці не раз доводилося у свою кімнату лізти через вікно, щоб не перетнутися із мамою чоловіка. Але, розповідає подруга, вона ніколи не бачила, щоб її батьки сварилися. Щодня тато цілував маму вранці і повертаючись з роботи. Вони виховали п’ятьох дітей – впевнених у собі людей. Отже, щастя можливе. І воно залежить від нас самих.