Ідучи до вівтаря, наречені, сповнені любові, щастя, радості й надій, переконані, що у них все буде винятково. Та минає час, і щось починає псуватися; двоє людей, які ніби й надалі кохають одне одного, не можуть порозумітися. Подружнє життя – це море з підводними скелями та рифами, де штиль змінюється лагідними хвильками, а іноді переходить у шторм. Тому в цих водах треба бути дуже пильним.
Чимало проблем у подружжі мають просте підґрунтя: між НИМ і НЕЮ дуже багато відмінностей. Як підкреслює Дж. Елдредж, «чоловіки й жінки створені за образом Бога як чоловіки або як жінки. (…) Бог не має тіла, отже, унікальність не може бути фізичною. Наша стать має бути на рівні душі, в глибоких і безсмертних місцях усередині нас. Бог не створює людей загалом; Він створює щось дуже особливе – чоловіка або жінку. Іншими словами, існує чоловіче серце і жіноче серце. Кожне з них по-своєму відображує чи зображує світ Божого серця» (Дж. Елдредж, Дике серце. Таємниця чоловічої душі, перекл. О. Фешовець, Львів 2009, с.22). Відмінності в емоційній, психічній та фізичній сферах такі вагомі, що подружнє щастя неможливе без обопільних зусиль порозумітися. Ці відмінності варто назвати: усвідомити, «хто я, який я, чого я хочу», а також – «хто він (вона), який він (вона) і які його (її) прагнення». Отож, на підставі видання: P. Wołochowicz, M. Wołochowicz, Seks po chrześcijańsku. Jak w pełni wykorzystywać Boży dar płciowości?, Warszawa 2007 – розпочнімо…
1. Він і вона по-різному мислять.
«Чоловіча логіка» відрізняється від «жіночої». Так, для чоловіка 2+2 завжди дорівнює 4. А для жінки це не так однозначно. Для неї йтиметься про значення від 3,9 до 4,1; у будь-якому разі, приблизно між 3 і 5.
Якщо для чоловіка «найважливішим» може бути щось одне, то для жінки може бути кілька «найважливіших» речей або справ. Чоловік: «Зачекай! Ти ж щойно казала, що оте найважливіше, а зараз – що це». Нічого дивного, адже жінки по-іншому мислять: чоловік потребує раціональних пояснень, а жінка більше довіряє своїй інтуїції. Тоді як вона доводить щось, аргументуючи «Я так відчуваю!», він запитує: «Чому?».
2. Він і вона розмовляють по-різному і з різною метою.
Чоловіки зазвичай виражають те, що продумали, тобто висновки. Жінки ж, навпаки, – «думають уголос», виражають те, що відчувають. До висновків доходять під час розмови. Часто-густо чоловік нервує, що дружина вже вкотре повторює те саме. Проте, виявляється, він просто не помітив, що… остання версія дещо відрізняється від попередньої, бо вже під час розмови (монологу) вона дійшла до нових аргументів і додала їх. Любі жінки! Хоч це й непросто для вашої природи, та спробуйте заздалегідь з’ясувати для себе, що хочете сказати вашим чоловікам.
" Для чоловіка 2+2 завжди дорівнює 4, а для жінки це не так однозначно
Насправді відмінність «мовлення» чоловіка й жінки випливає з відмінності їхніх потреб. Для жінки найважливіше почуття близькості, тепла та розуміння. Вона нерідко –особливо в розмові з іншою жінкою – ділиться своїми найглибиннішими переживаннями (погомонить із жінкою-продавцем, вибираючи товар, або, розраховуючись у магазині, може в деталях розповідати про своїх близьких, аргументувати покупку; те саме діється відбувається – у перукаря). Це дивує чоловіка, бо він, навпаки, потребує певної дистанції, воліє просто представити факти і не «ляпати марно язиком». Якщо вже й має щось сказати до жінки, яка його обслуговує, то воліє подарувати їй комплемент чи «блиснути» жартом. Він хоче утримати дистанцію, бо в інтимності відчуває загрозу.
До відмінностей у розмовах варто додати таку подробицю: він і вона потребують різної «дози» розмови і в різний час. Типова картина: змучений чоловік повертається з роботи… щойно переступив через поріг, як на нього суне «лавина»: кран зіпсувався, діти неслухняні, а також просто розповіді про весь прожитий день. Він же після важкого дня сподівається вдома знайти оазу спокою. Дружино! Дай перепочити своєму чоловікові, а перш ніж почнеш говорити – зваж, чи це справді необхідно, і чи необхідно саме зараз. Чоловіче! Пам’ятай, що вона не «сиділа вдома з дітьми», а важко працювала, і твого повернення очікує як свого спасіння!
3. Він і вона мають різну вразливість.
Серед людей панує переконання, що це жінка – слабка й делікатна. При цьому статистика подає: чоловіки втричі частіше здійснюють самогубства та вдвічі частіше опиняються в психіатричних закладах. Як це пояснити? Відповідь проста. Жінки й справді делікатні, м’які; проте вони еластичні та пружні, мов м’яка іграшка, їм легше пристосуватися до змін. Чоловіки ж – тверді зовні, проте їхнє «я» – крихке, мов кришталь. Жінки, будьте розумні та обережні!
4. Він і вона мають різні потреби.
Якщо запитати, чого найбільше прагне жінка, то відповідь буде – ніжності. А без чого чоловік не може бути мужчиною, так це без поваги та визнання. Звісно, це не означає, що чоловіки не потребують пригорнутися до дружини, а жінки обійдуться без похвали (наприклад, за кулінарні здібності). Та неможливо замінити одне другим. Жінка потребує, щоб її обійняли, хоча б ненадовго, багато разів на день. Вважається, що обійми менше ніж чотири рази на день означають «смерть подружжя», вісім – це мінімум, і тільки 12 – вповні заспокоюють почуттєві потреби дружини.
Чоловік, своєю чергою, не витримає, якщо дружина піддаватиме сумніву його компетенцію, авторитет у домі й не дозволятиме йому бути вповні головою родини. І не доведи Господи, щоб жінка почала неустанно підкреслювати його слабкі сторони: «Нездаро! Навіть цвяха не можеш забити!» Це катастрофа подружжя. Зазвичай чоловіки втікають в агресію, апатію або уникають перебувати вдома.
5. У конфлікті вона шукає ніжності та втіхи, він – аргументів.
Типова ситуація: коли щось трапилося, чоловік (як скерована на діяльність сильна половина людства) представляє їй крок за кроком алгоритм виходу з ситуації. У неї ж це спричиняє ще більший розпач, бо вона очікує не дій, а просто ніжності та співчуття. Дружина зазвичай плаче не тому, що чоловік розбив її улюблену вазу, а тому, що одразу не почав її втішати. Часто чоловік хоче, щоб дружина перестала плакати тільки тому, що це його нервує або пригнічує. Якби він тільки спробував зрозуміти почуття дружини! Якби сказав: «Кохана, що сталося? Розкажи мені все по порядку». Жінці не потрібні готові рішення, їй передусім потрібне розуміння та почуттєва підтримка.
6. Її організм, на відміну від його, функціонує циклічно.
Жінко, чи ти помітила, що в першій фазі циклу ти зазвичай більш почуттєво стабільна, у тебе все виходить краще і в тебе більше успіхів, натомість безпосередньо перед місячними ти дратівлива, легше впадаєш у відчай і плачеш? Від чоловіка тоді почуєш, що ти «нестерпна».
Жінка по-різному почувається в різних фазах свого циклу. Для чоловіка, який функціонує «стабільно» і «прямолінійно», який переважно почувається однаково, настільки значні зміни у сфері фізичного та психічного самопочуття зовсім незрозумілі.
Дорога дружино! Прийми свою жіночість! Спробуй радіти їй як привілеєві передавати життя. Твоє мінливе самопочуття робить тебе здатною краще розуміти почуття інших. Приймаючи свою жіночість, ти приймаєш себе. Не варто приховувати від чоловіка, як ти насправді почуваєшся, бо так ти не залишиш йому шансів допомогти тобі й краще тебе розуміти.
7. Їхні світи «сконструйовані» по-різному.
Усе, що кожного з них оточує – речі, справи, сфери життя, – зовсім по-різному поєднуються в цілісність. Світ чоловіка можна порівняти з вітражем, який складається з багатьох малих шибок. Якщо у вітраж влучає камінець, то розбивається тільки одне мале скельце, а решта залишаються неушкодженими. Натомість світ жінки – це одне велике вікно. Окремі елементи – сфери життя – немовби намальовані на ньому. Хоч би куди камінець влучив – розбивається повністю все вікно. Якщо критикуєш жінку за щось одне – все одно «валиться» увесь її світ. Її невдача в якійсь одній сфері автоматично переноситься на всі інші.
8. Вона потребує романтики, він – практичності.
Чи ви задумувалися колись, що таке романтика? У ній є щось дивовижне, несподіване; вона парадоксальна, нерозсудлива і непрактична – вона сповнена креативності й винахідливості.
Чоловік схильний дивитися на все з практичного боку, а це часто вбиває романтику. Для жінки важливо хоч іноді дозволяти собі бути нерозсудливою. Дружина: «Давай на кілька днів вирвемося з клопотів і поїдемо кудись удвох – тільки ти і я». Чоловік: «Ти що! Скільки це коштуватиме?!»
9. Вона прагне, аби її неустанно здобували, він – почуття стабільності та впевненості, що вже здобув і володіє.
Джерелом багатьох непорозумінь у подружжі є потреба жінки, щоб її невпинно запевняти у любові до неї. Шлях до серця жінки пролягає через вуха. На думку чоловіка (з його «чоловічою логікою»), якщо він колись (у день шлюбу) про це сказав, то повторювати це просто безглуздо. Бо ж нічого не змінилося. На її ж сумніви і невпевненість він відповідає раціональними аргументами, які вона вже знає, проте очікує від нього жесту прийняття та ніжності.
10. Він і вона мають різну здатність зосереджуватися.
Чоловік схильний до зосередженого мислення. Коли він чимось зайнятий, ця справа цілковито його захоплює. Натомість жінка має подільну увагу, може одночасно виконувати кілька справ: розмовляти, готувати обід, мити посуд і наглядати, чим зайняті діти. Саме це дозволяє їй бути берегинею домашнього вогнища. Вона насправді може бути зайнята кількома справами одночасно, проте їй важче зосередитись на чомусь одному і не реагувати в цей момент на зовнішні сигнали.
І саме це нерідко призводить до конфліктів, бо коли чоловікові потрібно порозмовляти, він очікує, що дружина буде «цілком у його розпорядженні» (згідно з його логікою). Як наслідок – він нервує, коли вона в цей час чистить картоплю та ще й додає: «Це ж тільки руками – це не заважає розмовляти». У цей момент він почувається неважливим.
11. Він потребує звершень, вона – опіки.
Для чоловіка дуже важливо щось самостійно звершувати. Тому він не зносить, коли дружина весь час його «виручає», відводячи йому роль «матусиного синочка». Тому, навіть коли дружина має рацію, вона не повинна неодмінно це підкреслити, а радше дозволити йому вчитися на власних помилках. Чоловік підсвідомо потребує визнання. Дружино, не бійся, що він впаде в гордість! Навпаки, вся його хвалькуватість – це прихований крик, щоб його цінували. Багато подружніх клопотів пов’язані з тим, що якщо чоловік не знаходить визнання з боку дружини, то шукатиме його деінде.
12. Він і вона мають різні сексуальні реакції.
Це широка тема, якій варто присвятити окрему статтю. Можна лише відзначити: тоді як він потребує фізичного контакту – вона прагне почуттів.
І що з цим усім робити?
Напрошується дуже важливе й логічне запитання: «Якщо чоловік і жінка настільки різні, то як вони взагалі можуть порозумітись і створити щасливу подружню пару?» Відповідь дуже проста: створюючи чоловіка й жінку таким чином, Бог не помилився. Його задум був саме такий: дати їм можливість взаємно доповнюватись і вдосконалюватися в усіх сферах подружньої спільноти.
Відмінностей між НЕЮ і НИМ таки чимало (далеко не про всі тут згадано). Та нехай це не лякає ні Її, ні Його. Підняти вітрила! Уперед, в чудову подорож! Усвідомлення наших відмінностей може бути першим кроком до зближення. Варто спробувати подивитися одне на одного по-новому, з відкритим серцем і розумінням. Тож нехай чоловік намагається розуміти дружину, а дружина – чоловіка, щоб не ворогували одне з одним і не ослаблювали своє подружжя, а будували його, використовуючи дари, якими Бог кожного з них наділив. «Коріться один одному у Христовім острасі» (Еф 5,21).
Бр. Роман Поп OFMCap, лікар-педіатр (випускник Вінницького національного медичного університету 1999 року), католицький священик, магістр-ліценцій теології (випускник Вищої духовної семінарії Братів Менших Капуцинів у Кракові, Польща), аспірант кафедри біоетики при Папському Католицькому Університеті ім. Йоана Павла II в Кракові
фінансово.
Щиро дякуємо!
