У липні Папа Бенедикт XVI відвідає область Абруццо на березі Адріатичного моря в Центральній Італії (приблизно 100 км на схід від Риму), що потерпіла минулого року від землетрусу. Тоді загинуло більше 300 людей, а понад 65 тисяч залишилися без притулку. На цей раз Понтифік побуває в місті Сулмона, яке розташоване приблизно в годині їзди від епіцентру землетрусу поблизу міста Л’Акуїла.
Рік тому, також в липні, Бенедикт XVI побував у Л’Акуїлі і відвідав базиліку Санта Марія ді Коллемаджіо, де молився біля раки з мощами свого попередника – Папи XIII століття Целестина V, зарахованого у 1313 р. до лику святих. Щоб підкреслити духовну солідарність з попередником, Бенедикт XVI залишив біля раки свій палліум, який він отримав на початку свого понтифікату. Тоді ж Бенедикт XVI проголосив ювілейний рік на честь Папи Целестина V – з 28 серпня 2009 по 29 серпня 2010 р. – на честь 800-ої річниці з дня його народження.
За минулий з того часу період мощі св. Целестина V здійснили паломництво по всіх дієцезіях регіону Абруццо. Нині вони перебувають у склепі Кафедрального собору Сулмони, і Бенедикт XVI вшанує їх під час свого візиту в це місто.
Святий Целестин V (1209 або 1215 – 19 травня 1296 р.), – у світі П’єтро Анджелері – обіймав Престол Св. Петра з 5 липня по 13 грудня 1294.
У 12 років П’єтро вступив в орден бенедиктинців, але незабаром вирішив стати самітником. Для цього він пішов в Абруццо, на гору Мурроне. До нього приєдналися однодумці і таким чином виник Орден «самітників святого Даміана» або «муронітов». Після смерті Целестина V за цим Орденом закріпилася назва «целестінци» – за іменем засновника. П’єтро побудував церкву (знаменита Санта Марія ді Коллемаджіо), став абатом монастиря, вже за життя здобував славу аскета і святого. Після того, як Колегія кардиналів, яку роздирали політичні інтриги, протягом двох років не могла обрати Папу, вибір, врешті-решт, упав на П’єтро Анджелері, якому тоді було більше 80 років, і той, піддавшись наполегливим вмовлянням, погодився. На його інтронізації у Л’Акуїлі були присутні 100 тисяч чоловік, а серед них – і великий поет Данте Аліг’єрі. Але вже через 5 місяців, відчувши себе іграшкою в руках куріальних кардиналів, Папа Целестин подав у відставку, мотивуючи своє рішення бажанням повернутися до життя відлюдника «заради смирення, непорочного життя, збереження чистоти совісті, а також з причини фізичної слабкості, власного невігластва, підступності людей і туги за спокоєм колишнього життя».
13 грудня 1294 Целестин V підписав акт про відставку, складений впливовим куріальним кардиналом Бенедетто Каєтану, який незабаром сам став Папою під ім’ям Боніфація VIII. Однак повернутися до колишньої чернечого життя Целестину не вдалося. Боніфацій VIII, який не надто впевнено почував себе на Престолі Св. Петра, поспішив заточити свого попередника у фортецю, де той і помер через десять місяців. Народ, як і раніше, вважав його святим і невинною жертвою інтриг. Врешті-решт, в 1313 році Папу Целестина V було канонізовано. Мощі св. Целестина V почивають у Л’Акуїлі в нефі церкви Санта Марія ді Коллемаджіо.
За матеріалами: sibcatholic.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
