Літургійні читання на урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік Б (РКЦ)

Римо-католицький календар

Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік Б

Перше читання
Вих 24, 3-8

Читання з Книги Вихід.

Тими днями повернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь, — виконаємо».
І написав Мойсей усі слова Господні і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізрáїля. І послав юних синів Ізрáїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господові телят як мирні жертви. Взяв Мойсей половину крови й налив її в миски, а залишком покропив на жертовник.
Потім узяв книгу завіту й прочитав до вух народу, й ті сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося».
Взяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, який уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами».

Слово Боже.

Респонсорійний псалом
Пс 116 (115), 12-13. 15-16бв. 17-18 (Р.: пор.13)

Чашу спасіння здійму в Ім’я Боже.
Або: Я підійму чашу спасіння і прикличу Ім’я Господнє.
Або: Алілуя.

Чим я Господу віддячу *
за все добро, яке мені дав Він?
Я підійму чашу спасіння *
і прикличу Ім’я Господнє!

Дорогоцінна в очах Господніх *
смерть Його побожних.
О Господи, я Твій слуга і син Твоєї слугині. *
Ти розірвав мої кайдани.

Тобі принесу хвали жертву *
і прикличу Ім’я Господнє.
Виконаю Господу мої обіти *
перед усім Його народом.

Друге читання
Євр 9, 11-15

Читання з Послання до євреїв.

Брати! Христос, Первосвященник майбутніх благ, прийшов через більшу, досконалішу, нерукотворну скинію, що не належить до створених речей; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині і здійснив вічне відкуплення.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, то наскільки більше кров Христа, який вічним Духом приніс себе, непорочного Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові!
І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть, яка була для відкуплення від переступів, вчинених за першого Завіту, покликані одержали обітницю вічної спадщини.

Слово Боже.

Секвенція:

Слав Спасителя, Сіоне!
Співом гімнів і поклоном
Пастирю хвалу воздай!

Хоч понад усе хваління
вищий Він, ти поклоніння 
з сил усіх Йому складай.

Ось причина достохвальна:
хліб живий і життєдайний
нині подається нам.

Сам Господь цей дар преславний
за столом в вечері тайній
дав дванадцятьом братам.

Тож хай радість буде повна,
осяйна і дзвінкомовна,
щоби чула вся земля!

День святкуймо урочистий:
в нім бо трапеза ця чиста
установлена була.

Це на ній доби старої
Цар наш Пасхою новою
Ветхий довершив Завіт.

Тінь від істини втікає,
світло темну ніч зміняє,
вже старий минає світ.

Що звершив ретельно Вчитель,
на свій спомин це чинити
учням твердо заповів.

За Христовим наставлінням
хліб, вино ми на спасіння
несемо до вівтарів.

Вчення істинне розважмо:
вже не хліб з вином, а справжні
Тіло й Кров даються нам.

Віра ствердить це натхненна,
бо уму це незбагненно
і невидимо очам.

Ці два види — вже лиш знаки,
чудо в видах цих двояких
незглибиме відбулось: 

Плоть — це їжа, кров — це напій,
і у кожнім із цих знаків
міститься увесь Христос.

Хоч спожитий, неподільним,
не поламаним і цільним
Він лишається без змін.

Безлік чи один приймає,
кожен порівну вживає —
та все ж невичерпний Він.

Споживають Його праві,
споживають і лукаві,
та несхожий жереб в них.

Глянь — одне і те ж приймають,
наслідок же різний мають:
рай — для добрих, смерть — для злих.

Той, хто хліб оцей ламає,
хай несхитно пам’ятає:
кожна частка уміщає
стільки ж, що і повнота.

Тільки знак тут розділився,
вміст його ж не умалився,
а незмінним залишився, —
віра мовить нам тверда.

(початок скороченої форми) 

Ось хліб Ангелів правдивий,
для паломників пожива,
даний дітям милостиво,
не призначений він псам.

У прообразах нам даний:
в Ісаакові закланні,
в агнці жертвеннім пасхальнім,
в манні, посланій отцям.

Пастир добрий, хлібе правий,
Христе, будь до нас ласкавий!
Нас провадь у кожній справі,
а в кінці блаженством слави
обдаруй в землі живих.

Ти, благий і необ’ятий,
зволь нас, смертних, випасати,
спадкоємцями назвати
і на трапезі зібрати
поміж сонмами Святих.
Амінь. Алілуя. 

Спів перед Євангелієм
Йн 6, 51

 Алілуя, алілуя, алілуя.

Я є хліб живий, що зійшов з неба;
якщо хто хліб цей буде їсти, житиме повіки.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мк 14, 12-16. 22-26

† Читання святого Євангелія від Марка.

Першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, Ісусові учні говорять Йому: «Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати, аби Ти спожив Пасху?»
Він посилає двох своїх учнів і каже їм: «Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві дому: “Вчитель каже: де Моя світлиця, в якій Я мав би споживати з Моїми учнями Пасху?” І він вам покаже велику горницю: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас».
І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували Пасху.
Коли вони їли, Ісус узяв хліб і, промовивши благословення, розломив, подав їм і сказав: «Прийміть: це тіло Моє!» І, взявши чашу і промовивши подяку, Він подав їм — і пили з неї всі.
І Він промовив до них: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох. Воістину кажу вам, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!» І, проспівавши хвалебні гімни, вони вийшли на Оливну гору.

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Нові чаші для життя Ісуса (о. Василь Косік)

Не пасивні одержувачі, а виконавці (Слово між нами)

«Беріть, це моє тіло» (о. Роман Лаба OSPPE)